Рідне. Я ніколи не забуду того, шо я пережила, коли ти вперше взяв мене за руку. Це неможливо описати ніякими словами. Бо таких слів не існує. Не можу передати те, шо я відчувала, коли оглянулась подивитись,хто там..Позаду.. І коли побачила тебе.. Думала,шо помру.. Тепер завжди коли бачу тебе у мене шось робиться в серці. Не можу сказати,що саме. Але у ньому шось відбувається. Відчуваю. Я божеволію без тебе. Ти мій наркотик. Так давно тебе не бачила. Не чула твого подиху. Не відчувала тепла твоїх рук. Рідних. До болю рідних. У мене ломка. Я без тебе не можу. Пам*ятаю кожне слово. Кожен подих. Кожен погляд. Погляд.. Рідний. Ти мій. Єдиний. Я народилася для того,шоб зустріти тебе. Бо лише ти в силі змінювати моє життя. Вселяти у мене неземне щастя. Живу для тебе. Дихаю тобою. Я не вмію літати без тебе,рідний.. У мене лише одне крило.. Друге в тебе.. Літати ми можемо лише разом. Дякую. Ти вчиш мене лілати. Лише ти. Рідний. Кожну секунду свого життя розділю з тобою. В мені так багато сидить.. Я ніколи не зможу переписати ці відчуття.. Не зможу їх відтворити.. Не вмію говорити.. Ніхто не вміє. Слів нема. Бо те,шо ми описуємо словами лише одна капля дощу, а інше залишається всередині. Але. Є шось дуже важливе. Те,шо не вміє брехати. Очі. Вони прозорі. Через них видно душу. Її не сховаєш.
Твої очі найрідніші. Я б дивилася у них цілу вічність. І більше нічого не треба. Лише ти. Я найщасливіша людина на світі. Коли ти поруч.
Я щаслива, шо ти мене знайшов. Усе не просто так. Усе. Бо того забагато. Дрібниці. Але не вистачить пальців на руках і на ногах,аби їх перелічити. Не просто так. Не просто.
Рідне. Живу тобою. Ше трошки, і знову зустріну твій погляд
Рідний.
Ше трошки, і знову почую твій голос
Рідний.
Ше трошки, і відчую твій подих
......Твій......
.Найрідніший.
Дарцю, мені нема що добавити....я не знаю, як сприймати даний пост, як шедевр літературного мистецтва чи як твої почуття.... мабуть два в одному....написано дуже гарно, чуттєво.... мені близько те, що ти тут написала....настільки близько.... бо в мене те ж саме.... ті ж самі емоції...але ти їх сказала за мене, так сказала, як я б ніколи не написала....дякую тобі за це.... більше нема чого добавити.... хочу побажати тобі (і собі теж), щоб таке кохання було взаємним.... бо так приємно, коли це почуття розділяють з нами ті, кого ми любимо....
З.І. Беру собі в цитатник, якщо ти не проти....
ФАКтично_Янгол,
та не треба було брати в цитатник..
повторюсь, воно ж просто мої почуття..
моє життя.. от і все.. нічого особливого..
у кожного із нас є секунди натхнення..
коли писала ці рядки, такий період був у мене..
таке воно цікаве, наше життя..=)