[699x473]
****
Отак мабуть розходяться назавжди,
Без болю, без образ і пустоти
Коли нікому непотрібна правда,
І вимушено-жалісне «прости»

Собі залишила солодко-пяні ночі
Твої слова: « Ти кинеш перша, знаю»
Мій погляд у бездонно-сині очі:
«Коханий вибач, я гарантії не маю»

Портвейн дешевий гріє мої вени,
І вічності вливається розчинник,
Мабуть такі у мене блядські гени,
А може не знайшла свого мужчини,

Зім’ята постіль, кава і перони,
Курю свої дешеві сигарети
Знов мегаполіс, воля і вагони
Зімяті гроші і дрібні монети.

Шукаю неіснуюче кохання
Несказане «Тебе я не забуду»
І знову зустрічі, прощання і чекання.
Але того що треба вже не буде…

Дивлюсь на твоє фото, посміхаюся
Годинник відраховує хвилини
Я в скоєному злочині не каюся,
Доросла жінка, а в душі – дитина….