Досить пафосних слів і гарно підібраних речень,
Ти поет України, ти живеш на її території
Може мої слова стануть темою для суперечок,
Але часто поети незнають навіть історії

Здається вже час подивитись на світ по новому,
Навіщо писати, що мова у нас "солов"їна"?
Якщо на російській звертаєшся ти в продуктовому,
Бо з такими поетами згине твоя Україна

У владі вбачаємо суцільну брехню й спекуляцію
Але варто погодитись - маємо те,що маємо
Та чи можемо щиро гордитись своєю нацією,
Якщо своїх ненавидимо, а чужим довіряємо

Коли надають нам слово, говорим про патріотизм
Насправді давно забули, що то таке - відвага,
Ви можете звинуватити мене за різкий цинізм,
Тільки у нашої нації зникає самоповага

Хоча я не вірю в те, що зникли справжні герої,
вони серед нас живуть, їм на зміну приходять інші
Їхні руки за свою країну завжди готові до бою
Тільки чомусь про них ми не пишемо свої вірші

Вони люблять свою країну і їх серця незрадливі,
Вони знають, що Україна - була, є і буде наша
І у своїй державі почувають себе щасливо....
Я вірю, що так має бути....але бачу чомусь інакше...




Пост.Скриптум. Запропонували поїхати на літературний конкурс/зібрання (я не вникла в суть) "Мій рідний край"... Патріотичних віршів нема.... Те, що з школи "під заказ" малювалося брати не хочеться....
Хоча те, що "під заказ" намалювалося тепер, не думаю, що багатьом "псевдолітературнобогЄмнимпатріотам" сподобається.... =)