[372x662] сьогодні була на виставці з такою назвою. мабуть, спочатку варто прес-реліз.

Вперше в Україні: унікальна фотовиставка про УПА

Дана виставка є унікальним проектом, досі в Україні нічого подібного не було реалізовано. Загалом представлені близько півтисячі оригінальних фото, більшість з яких публікується вперше. Також на виставці вперше експонуватимуться документи з радянських та німецьких джерел та внутрішні документи Організації Українських Націоналістів та УПА.

Відвідувачі побачать такі раритети як фотографії групи вояків УПА з захопленим німецьким літаком та повстанців в підземній криївці (бункері) на Хмельниччині в 1950 році. Тема криївок детально досліджена в окремій частині виставки, включно з планами підземних «багатокімнатних квартир» та детальними інструкціями щоденного режиму життя під землею.

Виставка складається з 32 двометрових повноколірних банерів, кожен із яких представляє окремий розділ з історії УПА.

Авторами виставки є співробіники Центру досліджень визвольного руху: к.і.н. Володимир В’ятрович, директор ЦДВР, Роман Грицьків, Ігор Дерев’яний, Руслан Забілий , Петро Содоль. Дизайн виставки виконаний Ольгою Сало.

У 2008 році в рамках спільного проекту із СБ України та УІНП виставку доповнено унікальними світлинами із розсекречених архівів Служби безпеки України (додано 10 банерів) і спільно із СБ України та Українським інститутом національної пам’яті проводяться експозиції виставки по всій Україні.

Виставка — своєрідний пересувний музей — є інформаційною, а не пропагандистською зазначають їй автори: об’єктивна інформація представлена в яскравому та цікавому форматі, щоби відвідувачі змогли зробити власні висновки про цю сторінку історії України.

Виставка є складовою частиною проекту «УПА. Історія нескорених», в рамках якого видано також англо- та україномовні каталоги виставки, науково-популярну історію УПА (www.upa.in.ua), навчально-демонстраційний посібник для середньої школи та мультимедійний диск. Керівник проекту – к. і. н. В’ятрович Володимир, співробітник УІНП, радник голови СБ України з науково-дослідницької роботи.

Вперше виставку експонували у Києві 9-11 березня 2007 р. Доповнена унікальними світлинами із архівів СБУ виставка вперше презентувалася теж у Києві 27 травня 2008 р.

а тепер, власне, в чому вся справа і чому туди варто піти, хоча завтра й останній день. до речі, чуєте, завтра останній день, працюватиме вона до другої, і це треба побачити. це навіть не сота частина того, шо зараз заховане в архівах кдб (перепрошую, сбу), але це вже початок. а початок - то дуже багато.
коли ми йшли туди (я, мій гарний товариш і його мама), то говорили про те, чи можна було подумати двадцять років тому (та йолки, навіть двадцять - це я вже навіть була, уявляєте?), шо ми отак зможемо колись підійти до охорони сбу і запитати, де тут виставка фотографій упа. тобто ми з іваном теоретизували, а його мама таки могла з певністю сказати, шо ні.
я в жодному разі не зможу розповісти, яке воно. щиро кажучи, я сама була трошки вражена зі своєї реакції - біля стенду про повсякденне життя повстанців мене ледве не розплакало. вони такі звичайні, нормальні люди. вони такі, як я зараз - може, плюс-мінус три роки. знаєте, ото викладаю ретро-фотографії різних американських тіток, а там були не менш красиві жінки... жінки-зв'язкові, повтанки, двадцятирічні дівчата з кулеметами. і знаєте, вони посміхалися. мабуть, їм було страшно - ну кому б на їхньому місці не було страшно? це такі неймовірно прекрасні люди... і майже біля кожного - "розстріляний", "загинув"... а скільки невідомих - ви навіть уявити не можете, скільки там просто людей без імен. без яких нічого не було б. мене не було б...
у цитатниках бачила фразу че гевари про героїв упа... вона красива. а те, шо зараз виставляють у сбу - просте й практично не пафосне, але настільки сильне, шо з ним навряд чи зрівняються фрази. справді, підіть туди. завтра до другої ше є можливість...

[апдейт]ілюстрований буклет на понад 80 сторінок - із сайту сбу. посилання пряме. формат пдф. дивимося.[кінець апдейту]