новак джоковіч офіційно пішов нахуй

повернення abba дуже надихає воно показує, що навіть після 70-ти можна займатися творчістю, бути енергійними, потрібними й повними ентузіазму ...якщо живеш у швеції, звісно)

Та одно то что они все живы и здоровы уже как бы намекает на ихнюю ВЫДАЮЩУЮСЯ модель.

Novak Djokovic accepts the verdict and won’t appeal. He is out of Australian & #AusOpen.

Sassuolo XI: 4-2-3-1 Consigli; Toljan, Chiriches, Ferrari, Rogerio; Frattesi, Lopez; Muldur, Raspadori, Kyriakopoulos; Scamacca. Verona XI: 3-4-2-1 Montipò; Casale, Gunter, Ceccherini; Depaoli, Tameze, Veloso, Lazovic; Barak, Caprari; Simeone.

Індивідуальній тотал Скамакка Дж. Більше 0.5 2.55 16 сiч / 13:30 Сассуоло Верона

Отсмотрим.

Ок, твітерянство, а зараз серйозно. Коли є настрій посвяткувати, відзначити якийсь важливий етап чи просто порадувати себе – найлегше зробити це їжею/бухлом. А чим іще себе тішите чи винагороджуєте? (Задача з зірочкою – шоб це були речі/активності, які не коштують грошей))

О наброс, да?

Не знаю никих других активностей кроме бухлеца.

Я мог бы конечно же назвать ВЫДАЮЩИЙСЯ варик - ставочкизм. Ну так и оно под бухлецо.

Ну то есть вот ни ставочкизм без бухлеца не то, ни бухлецо без ставочкизма не то.

Вот ты и ответил на все свои вопросы.

А самый ТОП для меня открыть НОВЕЙШЕЕ Мерло с Сицилии чи тот же слава б-ху до сих пор ещё не открытый моносортовый Совиньон блан с Мальборо(НЗ).

а ще мене дивним чином тішать походи в супермаркет)))

Це правда.

Понятно что главное по можливості уникати живого спілкування з людьми.

Вздрочнути

Сука.

У той час, коли довкола стільки розмов про війну, дивує поведінка українців. Немов усі ці розмови не про нашу країну, і не нам у разі чого тягнути додатковий військовий тягар. Пояснень такій поведінці може бути кілька, як компліментарних для України, так і не дуже. Найперше, найочевидніше: війною Україну здивувати складно, вона триває від 2014 року. Так, ймовірна інтенсивність може виявитися вищою, з усіма наслідками, але головне сталося ще вісім років тому. Війна перетворилася на повсякденність, якісь нові, не дай боже, епізоди впишуться в історію, розпочату дуже давно. Це не так шокує, як перше усвідомлення, що війна, яка сама по собі феномен, що важко осмислюється, сталася. Кожен українець має досвід переживання цієї травми в психологічному багажі.

Те, що війна трапилася і нескінченно довго триває, а її досвід включає як поразки, так і перемоги, вселяє впевненість, що і новий спалах, якщо він станеться, стане черговим випробуванням, сили для подолання якого знайдуться. Причому знайдуться як на індивідуальному рівні українців, так і на рівні Збройних сил, які багато чого навчилися і багато до чого готові. У свою армію в Україні вірять. Менше вірять у допомогу могутніх західних союзників. Насамперед тому, що ті самі в себе не дуже вірять. Але все ж таки майже цілий рік, протягом якого Кремль хльоскає Захід по щоках загрозою війни, здається, трохи привів провідні демократії у почуття, і ті спорудили якусь парасольку превентивного захисту України від загрози нового вторгнення. Може спрацювати, чому ж ні? У всякому разі, обіцянки Вашингтона та його друзів здалеку заступитися за нас теж привносять деяку дещицю спокою.

Існує певний ефект і від оглушення безперервними історичними ударами і, як наслідок, деяка загальмованість реакцій народу та поганий фаталізм. XXI століття здорово взяло Україну в обіг, а останнє десятиліття особливо. Мимоволі звикнеш до неприємностей і перестанеш здригатися щоразу при згадці нових потенційних страт єгипетських. Тут легко впасти в тупу приреченість, але готовність, зчепивши зуби, тягнути лямку без тонких рефлексій нерідко дозволяє проскакувати небезпечні періоди, і тому така реакція має чималу захисну силу, запитайте селян і піхоту. Можна навіть не сумніватися, що Путін, поки живий, продовжить лоскотати нерви України загрозою великої війни. «Воно хворе», – кажуть у нас у таких випадках. Що ж тепер робити, продовжимо жити за запропонованих обставин. Головне, від нього не заразитись.

Охуенно.

Динара в цветах

В гробу что ли?

«Реал» у півфіналі Суперкубка здолав «Барселону» 3:2, дуже видовищний поєдинок.

Лол.

Чи мы разное смотрели?

Гравець трохи переоцінив свою вартість. Як повідомляє відомий іспанський інсайдер Жерар Ромеро стосунки між Усманом Дембеле і Барселоною загострилися, як ніколи. Гравець вважає себе суперзіркою світового масштабу і тому вимагає від каталонського клубу відповідної зарплатні. Футболіст погодиться підписати новий контракт на 5 років, тільки якщо за ним він отримає 200 млн євро (по 40 млн євро за кожен сезон). Також ще по 20 млн євро мають отримати футболіст і його агент за підписання нової угоди.

Пошёл нахуй.