червонец

Очевидячки, холодність, спокій, байдужість були дуже помітні риси в Марко Вовчкові, бо багато її сучасників повторюють про неї те саме.

Ну что... поехали за Супертоскана?

Вина Супертоскана - що це і чому коштують, як новенький IPhone?
[700x700]

Та они ёбнулись.

Перші вина Супертоскана - це ж прості столові вина? Чого стільки галасу?

Wtf "столовое вино"?

Ніжність, сентиментальність, чутливість не були властиві Марку Вовчкові.

- Холодна, - каже про неї Н.О. Огарьова.

"розумна, метка, на вигляд холодна"

Огарёва же.

Ответ на комментарий к0шка_шредингера2 #

Исходное сообщение к0шка_шредингера2
"Говорят" ☝️, там встречаются красивые девочки-фельдиперс

Прям таки девочки? Давно не был волшебником.

ЗЫ. Даже уже забыл когда.

Добрый вечер, друзья.

Так вот вот этому вот всему есть простое(ахах!) объяснение: она РЕАЛЬНО (т.е беспезды) была ГЕНИЙ, а вот они все естественно ниже(будь то чи тот же Кулиш, чи тот же Тургенев, не говоря уже о Пасеке с Пісаревим).

А кто это?

то протягом ближчих місяців становище змінилося, і ніякова жінка з провінціяльного містечка обернулася в "мовчуще божество", набалуване успіхами, похвалами, залицяннями, тиміямом. Шевченко, Тургєнєв, Костомаров -ціла плеяда імен, убожувань, культів... Ім'я одно одного імпозантніше і блискучіше.

Пожалуйста.

В одному з червневих листів до Марка Вовчка того ж таки року 1859 Тургєнєв із приємністю згадував про ті "довгі, довгі й хороші розмови, що їх вони вели під час мандрівки ". "Особливо, - пише Тургєнєв, - залишилася у мене в пам'яті одна розмова в маленькій каретці між Ковном та кордоном тихої й теплої весняної ночі. Я не пам'ятаю, про що власне ми розмовляли, але поетична спільність збереглась у мене в душі від тієї ночі. Я знаю, що ця подорож нас зблизила і дуже цьому радий".

Т.е, не раздел.

- Виїхати, не побачившись з нею, нема для чого; між нами залишилось би щось вороже. У мене ж її білизна, у неї мої гроші. Ми зустрінемось і розлучимось друзями. Я можу залишитись з нею в Берліні одну годину. Добре, що Ви мене попередили. Листа од Вас ще нема. Відповідь на цей пошліть в Дрезден. Мені дуже цікаво знати всі подробиці другого її роману. Певне, й вона сама розповість мені багато цікавого вільно й невільно. Стежити за нею завжди буде для мене цікаво. Доля цієї жінки рідка. До того ж я кохаю її, незважаючи на всі її хиби і на все те, що з боку кожної іншої жінки щодо мене можна було б назвати підлотою.

А вот Кулиш походу-то раздел.

*гордость *

Ответ на комментарий Одинокая_Елбаса # Ну уж девочки не в прямом смысле слова, а т.н.девочки.

Марія Олександрівна виїхала з Петербурга не сама, а разом з Тургєнєвим. Тургєнєва урочисто випроводжали в закордонну подорож петербурзькі літератори, улаштувавши обід у Дюасо

Куліш вимагав неможливого: людина простих ліній, визначених формул, усталених схем, Куліш вимагав того самого й від Марко Вовчка, ніби для жінки існує визначеність і схема?.. Куліш хотів знайти "формулу стосунків"; кінець-кінцем, він міг би згодитись і на Тургєнєва, на "любов утрьох", але для цього йому потрібно було наперед це знати,умовитись, погодитись, - зформулювати.

Он великолепен.

Будем откровенны : на "Тургенева не читал, но осуждаю" и я б согласился. Вот, блядь, сразу да.

Марко Вовчок була надто жінка, щоб розв'язати ускладнену ситуацію відразу й остаточно, двох, - хіба це не найкраще?

Она великолепна.

Одинокая_Елбаса, если вы этого говнюка волчанского не забаните, он добьёт блог своим спамом. Нет желания комменты писать среди сплошного спама от землистого. Хуйня полная, ЕбалсА...