******
Єдине мистецтво бути щасливим - це усвідомлювати, що твоє щастя лише в твоїх руках (с)
На жаль не знаю автора цих чудових слів....
Але варто над тим всім задуматись....
Сьогодні таке свято.... Я чомусь його відчуваю вперше за все життя, хоча ніколи не святкувала...
Знаю точно, що завтра піду робити собі подарунок ))) Куплю якусь книжечку (напевно альбом з картинами Франсиско Гойя, якщо знайду)...
Я хочу, щоб завтра було сонечко.... принаймні так хочеться....
хочеться посміхатися.....всім....всьому світові....
хочеться сказати "люблю" тим, кому давно не говорила теплих слів....
тим, до кого щось всередині живе.... а їх останнім часом залишилося так мало, тих, до кого по-справжньому щось відчуваю....
*******
Була сьогодні на рок-концерті "ШнуРОК 8"
До нас приїжджали "ФЛІТ", "Безодня", "ХУ4", "Мій батько п"є" і багато інших... Всіх і не запам"ятала.... Назвала тільки тих, заради кого туди поперлась.... Вухху.... Я щаслива...
Хоч і стомлена.....
Але і не пЯна, зовсім.... Це мій особистий рекорд, бо зазвичай подібні дійства закінчуються як мінімум бутилкою пиВа...
*******
Я хочу знайти чарівну гумку, якою б постирала всі негативні спогади зі свого життя....
Може скоро таку знайду....Точно знайду....
*******
А сьогодні таке свято - 8 БЕРЕЗНЯ....
Любі мої френди жіночої статі - з днем весни вас, з днем любові, з днем краси!!!
Я ніколи не вміла знаходити пишних слів на привітання, чомусь завжди говорилось від душі, от як зараз....
****
А жити так ЛЕГКО....
Люблю вас всіх....люблю....
[450x176]
Життя набагато простіше ніж ми думаємо (с), незважаючи на всі складні ситуації, що бувають...
"Ні" сказати так просто... так легко... А як важко навчитися з ним жити...
І неважливо хто саме каже "ні" - я чи він... Головне те, що воно прозвучало....
Іноді воно вирвається випадково і неочікувано...
Іноді виводить мене з себе...
Іноді змушує плакати..
Воно продовжує багато фраз типу "Кохаю", "будь завжди поруч", "довірся мені", "допоможи", "дочекайся" і щось типу того...
Слово "ні" має багато замінників - "можливо", "не зовсім", "майже", "так, але", "незнаю", "не дуже"... список можна продовжувати дуже довго....
Але знаєте, все таки краще говорити прямо - "ні"... Бо тільки це слово ставить крапку і зводить з розуму одночасно, підводить все до логічного чи не зовсім логічного завершення, проводить під усім минулим жирну риску.
______________________________________________
Розбити своє і його серце і вирішити вже НЕ нашу долю... НЕ спільну...
Збирати себе по шматочкам і зклеювати як дорогу порцеляну, щоб знову милувати чиїсь очі та амбіції...
Як жити далі? Як змусити себе вернутись до попереднього життя?...
Слово "люблю" приємно чути тільки вперше, коли тобі це кажуть занадто часто, то вже немає того тривожного трепету в грудях...
Я іноді думаю, що я вже давно не ексклюзивний екземпляр, а так дешевий неформальний "секонд хенд"....
І я говорю не про секс, а про почуття... Їх немає...вони витратились на дурниці...
Для того, щоб полікувати мої душевні рани, потрібна ціла купа часу... Що ж час - це єдине, що в мене є і що мені ніколи не вернути....
Тільки щоб не почути "Ні".... Тільки, щоб не було шансів на "Так"...
_____________________________________________________
А що було б, якби все пішло по-іншому сценарію? Хто зна...
Господи, за що ти забираєш молодих??.... Йому ще жити і жити...
Вадімка, а ми ж тебе бачили в суботу... Ти був такий щасливий...
Ви з Машою ще нашій компанії помахали па-па.... Боже, хто знав, що то ваша остання зустріч...
Смс прийшло сьогодні о третій... Я думала що не витримає серце.... Просто...
Просто помирати молодим не можна.... Я не думала ніколи, що таке станеться....
А ти обіцяв на наступній рік просити її руки... Думала погуляємо на весіллі...
А ви з нею жартували і казали, що спершу мені треба одружуватись, бо я старша... Ви були такі щасливі.... Напевно востаннє так завжди кохають.....
ЇЇ фото у тебе на аватарці Вконтакті... Любив... Дуже любив...
Вадімка......
Вибач мене.... Якщо щось не то сказала... Якщо чимось образила...
Сльозами не зарадиш біді.....
Хай земля тобі буде пухом.... Ми тебе будемо пам"ятати, сонечко....
R.I.P.
я сьогодні читала багато усілякого
і от шо я подумала
що я хочу романтіко-лавар.
да, тьолкі, йобані ви підпьоздиши, яких я лошу як тікі можна за подібні висловлювання
да. я це сказала.
[200x258]Чотирикласна школа у нього позаду. Ніяких особливих успіхів. Зрештою - ніяких успіхів. Окрім одного - вирізнився здібностями до малювання. Ще третьокласником зробив заяву:
- я талановинитий художник!...
- хто тобі сказав?
- всі в школі так кажуть...
Слід віддати належне - малювати любить, а надто ліпити. Просторова уява - цілком непогана. Дещо вдається вже.
Відтак досить спонтанно виникла ідея не розчиняти "юноє дарованіє" у загальноосвітній школі, а принаймні спробувати осідлати зрадливу шкапу мистецтва. Сиріч позмагатися за місце під сонцем у середній художній школі. Перспектива втратити ще кілька тижнів на підготовку до іспиту, замість відриватися у діда з бабою перед тим як податися на кримське узбережжя, засмутила "талановитого художника". Але цікавість і обережні заохочення - мої і гарячі - його матері - перемогли.
Моя обережність пояснюється просто - багато часу присвятивши цьому ж вектору власних талантів, але так нічого путнього не доконавши (почасти через обставини, почасти - через лінь та нехіть), найменше чого хотів би - зробити з МОЛОДШОГО відбувайла за власну нереалізованість. Тому то й не стимулював надто. А відтак на першу консультацію повів "абітурієнта" з майже нульовим поняттям про малюнок, живопис, композицію, ліпку. І сказати, що за пару тижнів, що минули, мені вдалося поставити йому малюнок чи навчитися компонувати - було б перебільшенням. Та прогрес звісно є. Ліпку йому показав старигань-викладач зі школи з яким домовилися про кілька приватних уроків. Вердикт: готуйтесь до диктанту - ліпку на іспиті він зробить. Це тішить. Не тішить інше - властиво диктант для цієї україномовної дитини з україномовної родини може стати серйознішою перепоною ніж творчі дисципліни. Якась дика іронія. Але досвід все одно буде безцінний - най сі вчит здобувати і перемагати. Насамперед - себе.
Його перший в житті пленер вже у фотоальбомі
А творчість незабаром з'явиться у його власному лірушному щоденнику
[300x207]Що таке метросексуали дізнався порівняно недавно. Хто такі гоміки - давно :) . Мало-помалу збагнув масштаби обох явищ у навколишньому середовищі. Було тоскно. А ще фемінізм - у його брутально-радикальній редакції, від якої нормальних кобіт нудить як мене від... День за днем в душі розквітав дивовижний букет з ксено-гомо-фемінізмо-метросексо-....-фобій. Чи фагій. Спрутенів одначе від самотності. Кілька разів відпочив душею - спілкуючись з байкерами, бійцями "Альфи" і тому подібними. Перегризся з половиною колег після того як почув у день страти Саддама - "жалко дєдушку". Аж тут набрів на дефініцію, яка в одному слові вмістила те, що пояснював безліч разів дівчеткам, що прагнули гендерної рівності в сплаті рахунку за каву. Зрештою теж цитата, тільки не пригадую - звідки. Щось про "старозаповітного джентльмена, який звик робити те, чого захотіла його ліва нога..." І ось воно: РЕТРОСЕКСУАЛИ! Вони є. І не такі вже й схожі на карикатурного "мачо". Просто немодифіковані генетично. Це кайф. Це супер. Це здоровіше від "падонкофф" - у цій староалбанській субкультурі надто вже багато фріків. Читав "маніфест ретросексуала" і давився від сміху. Чого і вам бажаю.Манифест ретросексуала
Прошу разрешения высказать свои мысли. С меня хватит. Больше я не выдержу. Каждый раз, когда я включаю телевизор, я вижу исключительно женственных мужчин, занимающихся дизайном интерьера и говорящих о враждебных понятиях вроде "стиля". Гетеросексуалы, гомосексуалы, бисексуалы, транссексуалы, метросексуалы, антисексуалы, залупоглазопиздосексуалы - бестолковые понятия захватили города и пригороды!
Настоящие мужчины всех стран, обьединяйтесь! Пора встать, почесать задницу, рыгнуть, и сказать: "Хватит!" Сим объявляю начало нового наступления в Культурных Войнах - Движения Ретросексуалов!
Кодекс ретросексуала:
Ретросексуал всегда, вне зависимости согласия женщины, платит за свидание.
Ретросексуал открывает даме дверь. Даже тем дамам, которые подходят под это определение лишь потому, что они женского пола.
Ретросексуал разбирается с проблемой. Будь то проколотое колесо, вор, ворвавшийся в дом, или стихийное бедствие - разберись!
Ретросексуал не только ест красное мясо, но зачастую и сам его добывает.
[200x278] Не хочеться, але пишеться. Бо нагла кров вочи заливає :) . Чотири дні був на іншому кінці світу - у Кореї (тій нормальній). І кожного пізнього вечора (що дорівнювало ранньому ранку в Україні) українські мешканці "Itaewon Hotel" перед тим як розбрідатися по номерах йшли в закуток де у фойє був заінстальований комп з інетом і набирали кілька типових адрес. Хоча й без того добре усвідомлювали чим усе закінчиться. Звістка про голосування за прем'єра В.Януковіча догнала вже у Москві на трансфері. Потім була доба адаптації - тупо не заглядав ні в телевізор, ні в інтернет. А сьогодні нарешті поглянув впритул на "команду фахівців". 2004 рік! З дабл-азаровим, Тумбалалайчніком, Папієвим й іншими персами. Незрозумілий Макуха і нашоукраїнські об'їдки на кшталт Тарасюка - лише додають виразності "ключовим пацанам". Відчув сильну спокусу поверещати в стилі баби Параски. І дуже захотів побачити Луценка з його гіпертонічним кризом. Щоб він ще раз розповів, що за жодних обставин в уряді Януковича.... і т.д. І що йому впарював Ющ, що Луцик сховався у Феофанію? Український політичний сюр.
Настроение сейчас - настроєніє бодроє аж песець