ПОЖАЛУЙСТА - давайте все вместе танцевать танец снега для Таганрога!!! дождь и грязь уже просто невыносимы!!!!
сегодня отправила мужа на работу в ночь, а сама украшала хатку=)))) понавешала гирлянд - у нас их оказалось аж три=))) облепила окно в кухне, поставила и нарядила елочку=)))) вот, что из этого вышло......
♫
я хочу праздника, а его дух еле доходит до нас.... последние дни шел дождь, грязь поколено, тут любой оптимист расстраиваться начнет... а если еще и пмс!!!..... сегодня морозец, хотя бы грязь замерзла - уже хорошо=)
скачала почти 4 гига рождественской музыки - поднимаю себе праздничный настрой=))) уж больно понравилось музыкальное сопровождение в детском магазине и себе захотелось такое=)))
в ближайшие три дня буду наряжать елку - еще не знаю когда, ибо лень лень лень, но хочу к католическому рождеству
Deep into that darkness peering, long I stood there wondering, fearing, doubting, dreaming dreams no mortal ever dared to dream before
я только что посмотрела НАКОНЕЦ ТО explicit версию фильма Hurricane....
у меня челюсть еще ниже, чем после цензурной версии для телеканалов.... даже Сашка прифигел=)))
♥♥♥
YAY!!
я ща смотрю потихоньку все сериалы, что накопились за время отсутствия и последние 2 серии Мисфитов не видела еще, но *прыгаю по потолку* БУДЕТ ТРЕТИЙ СЕЗОН!!!!! YAY!!!! =)))) рад, хоть еще не сказали - когда, но это уже побоку, главное, что он будет=))))
а еще - РОждественский эпизод точно будет??? =))))
вторая порция фоток - теперь из музея ретро машинок.
они очень красивы, и хреновой камерой, и кривыми руками этого не передашь, так что - у кого есть возможность и желание, обязательно сходите в музей на Фрунзенской - просто шикарнейшие тачки там=))))
я домучила фликр=))))
фото с выставки Samurai: Art of War
мне больше всего понравились различные куклы, нэтцке и тому подобное - собственно их я и фоткала=)))) самих самураев получилось мало=)))
UPD:
в принципе- выставка шикарная, есть бесплатные экскурссии, показывают видео, доступен аудиогид, который можно скачать там же (бесплатный работающий вай фай), у экспонатов есть баркоды, по которым доступны аудиогиды, прекрассная атмосфера - в общем, идите. не пожалеете!!! мы еще в том году в Питере хотели посетить, но тогда не вышло, теперь вот наверстали упущенное в мск=)
я чего то родила наконец то=))))
*жмем на превью!!!*
там дизайн, аватарки и эпиграфы=)
КОММЕНТИРУЕМ если нравится/берем
тааааак, по встречам теперь:
одним из приятнеийших моментов в этой поездке в мск были встречи с онлайн френдами=)))) и это так здорово, мы то вроде уже давно друг друга знаем, общаемся постоянно. а вот в реале не виделись, но встретившись - все равно как будто сто лет знакомы=))))
на самом деле, я хотела написать про мой первый полет =))) вообще, честна, я боялась только за приземление ибо у меня даже в машине уши закладывает, когда едешь с горки, а тут такое снижение. но знаете - ни хрена не заметила=))) еще Сашка говорил, что при соприкасании с землей будет сильно трясти - неа, гладенько все прошло. разве что, наоборот, взлет был мне не идеально, так сказать, ощущение как на орбите (каруселька такая), когда тебя придавливает в кресло, ты бы и выпрыгнуть готов, но скорость и высоко - но это тоже быстро прошло=)))) короче говоря - сам полет мне понравился даже=))))
а еще - я люблю запах метро... ну точнее запах шпал))) я больной, я знаю, мне иногда нравятся такие вот запахи, которые обычным людям непонятны даже=)))) и момент, что полдня приходилось проводить в метро скрашивался тем, что я дышала там как наркоман =))))
вроде разгребла почту, и вспомнила, что у меня куча сериалов за неделю - мамадарагайа...ушла качать
я наконец то собралась с силами и засела за почту=))))) жесть, почти полторы тысячи писем - это сами понимаете в большинстве своем delete-delete-delete, но надеюсь все же ничего важного не упущу=))))
хочу высказаться по поводу нашего путешествия - потому что нюансы последних дней пребывания в мск не давали думать о приятном. поэтому надо высказаться - итак. авиакомпания - Авианова - я не знаю, возможно это связано с временем года, но как то не хочется снова пробовать летом, как предложил Сашка, чтоб наверняка=))) в общем что - летели туда, была задержка рейса - но задержка, это одно, а отмена - это совсем другое. пытаемся улететь обратно - мы жили в южном конце москвы, ехать надо было на северный конец москвы, где после конечной метро пересаживаться на аэроэкспресс и чухать в Химки в аэропорт. в первый день, когда у нас был рейс - мне позвонили в метро, то есть билеты мы купить на аэроэкспресс не успели еще - слава богу, я перебронировала рейс на завтра развернулись и поехали обратно. "здравствуйте, а мы вернулись"
на след день мы с надеждами, что все же улетим, доехали аж до Шереметьево. кстати сказать - этот самый аэроэкспресс - обычная электричка, ничего особеннного, за что брать 300р не понятно. ну так вот - прошли мы уже регистрацию, рейс по расписанию, радые, что уже ночью будем дома. уже прошли в отстойник, как Сашка его называет, сажают нас в автобус, который довозит до самолета - и ТУТ вот же ж неожиданность - типа выходите рейс задерживается! мы вышли. чего уж тут. пока поднялись в зал ожидания объявили об отмене рейса. типа сделали запрос в Ростов и там плохая видимость!!! КАК МОЖНО ДЕЛАТЬ ЗАПРОС ЗА 5 МИНУТ ДО ВЫЛЕТА?!?!?!?!? что за хня?!?!?! в общем весь народ ломанулся в кассы - кто продлевать рейс, кто забирать деньги. а нам надо было край ехать в мск - а то закроется метро и мы будем ночевать непонятно где. вроде как сказали, что можно будет получить деньги за билеты в ростовской кассе в аэропорту - кстати сказать, с трудом верилось, но делать было нечего. мы бегом до мск на маршрутке, там доехали до ближайшего вокзала ЖД - им оказался белорусский - купили билеты на поезд и галопом в метро. успели - доехали слава богу=) "здравствуйте, а мы вернулись намбер ту"
ну и вот, на след день вечером уехали на поезде. нам кстати сказать вернули деньги в ростове - но это не оправдывает всех наших затрат, естесственно, что мы накатали по их вине. если бы не отдали сразу, мы уже договорились что будем судиться, но до этого не дошло.
воооот так вот..... в общем - я высказалась=))))) теперь разгребать почту=)))))
@Tatia_Kova:
Наконец - ростов, маршрутка на таганрог,какая то хрень по радио,но я безумно счастлив!Я НАКОНЕЦ ТО ДОМА!праввда мне почту дня 3 разгребать=)
Люди, это просто гребаный пиздец! простите, но кроме мата у меня больше ничего не осталось. угадайте, где мы????? в Таганроге - ага как же!!!!бляя, мы все еще в Москве - я уже настолько задолбалась тут торчать!!!!
пиздец просто - сегодня поезд - надеюсь в этот раз нам удастся уехать...
@Tatia_Kova:
Я удивлена-за все пребывание нигде не встретили работающий вайфай.сейчас в аэропорту-и тут нихрена!хор еще мобильный инет никто не отменил=)
Вважається, що книги, написані жінками, спрямовані на певну аудиторію. Але чи завжди авторки так званої жіночої прози пишуть виключно для жінок? І чи достатньо розглядати лише з літературознавчого боку величезну кількість творів, авторами яких виступають представниці слабкої статі? Про це та про багато іншого БИЗНЕС запитав доктора філологічних наук, професора Національного університету “Києво-Могилянська академія”, літературознавця Віру Агеєву.
— Минулого року майже всі відомі літературні премії отримали жінки — Нобелівську, Гонкурівську, Букер, Російський Букер. Це збіг чи тенденція в світовій літературі?
— Я доповню. Торік премію Антоновича (щорічна премія благодійної фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів за літературні твори та українознавчі наукові дослідження. — Ред.) отримала також жінка — Оксана Забужко. Тож український контекст також треба брати до уваги. Жіноче письменство в Україні має давню традицію. Крім авторок першого ряду, як-от: Леся Українка чи Ольга Кобилянська, на початку ХХ століття у нас було багато письменниць, дуже помітних в літературному процесі. Якщо говорити про світову літературу останнього сторіччя, то чимало цікавих жінок-авторок стали лауреатами найпрестижніших премій — заговорили навіть про якесь феміністське лобі, таку собі таємну змову. Але очевидно, що ні Тоні Моррісон, ні Доріс Лессінг, скажімо, ніякого лобі не потребують.
Їх тексти такого рівня, що говорити про якусь змову таки не варто. Що спровокувало цю активність жінок у різних сферах життя? Найглибинніша революція, яка тривала впродовж ХХ сторіччя, відбувалась у сфері стосунків між статями. Змінилась модель взаємин у родині, змінилось становище жінки в суспільстві. Від першої хвилі фемінізму, від Вірджинії Вулф і Олів Шрайнер, потенціал жіночої літератури зростав. Жінки виробляли власну стилістику, манеру письма. Сьогодні роман про жінку — це аж ніяк не роман про жінку у вітальні чи у дитячій кімнаті. Сюжет може розгортатися у найрозмаїтіших, часом доволі екстремальних обставинах.
— Якщо вже визначати поняття “жіноча література”, чи достатньо буде сказати, що це книги, написані жінками? Чи потрібно додавати, що вони написані для жінок, про жінок абощо?
— Всі охоче послуговуються словосполученням “жіноча література”, але чомусь нечасто вживається словосполучення “чоловіча література”. Крутий маскулінізм, демонстрація чоловічої переваги, сили — якщо це чоловіча література, тоді можна говорити хіба що про війну між статями. Насправді все значно складніше і, на щастя, цікавіше. Найчастіше жіночу літературу визначають як таку, що написана автором-жінкою.
Не думаю, що жіноча література завжди має відбивати жіночі цінності. Можна побачити багато прикладів, як жінка імітує чоловічий голос. В ХІХ столітті стало загальною тенденцією брати чоловічі псевдоніми. Коли померла Джордж Еліот, хтось на похоронах запитав, кого ховають — “дружину того самого письменника Еліота?”. У модерністську добу жінки вже не потребували чоловічих псевдонімів, але градація “важливих” і “другорядних” тем чи сюжетів зберігалася дуже довго. От про війну, революцію, відкриття нових земель — це потрібно, цікаво, суттєво. А про жінку в родині, про її стосунки з дітьми, її відмінний від чоловічого чуттєвий, тілесний досвід — це такі собі дрібнички для розваги. Навіть творчість канонізованих авторок інтерпретувалася у згоді з панівною ієрархією цінностей.
Скажімо, для багатьох поколінь Леся Українка була переважно авторкою закличних соціальних віршів (опублікованих у дебютній поетичній збірці). Її ж вершинні драми зоставалися на периферії класичного радянського канону. Не в останню чергу й тому, що складні психологічні колізії жіночого самостановлення у великому світі критика просто не відчитувала, не вміла інтерпретувати.
— На літературній мапі ХХ сторіччя майже відсутнє жіноче письменство. Принаймні, на теренах СРСР. З чим це пов’язано?
— В радянському суспільстві жінка була доволі соціально активною. Проте першорядних жінок-письменниць справді майже не було. Очевидно, література соціалістичного реалізму переймалася таким собі задзеркаллям, де ідеальні картонні герої рухалися в якомусь вигаданому непізнаваному просторі. Так що жінкам там просто не було чого робити. Те, що цікавило жінок, не цікавило радянську літературу. І навпаки. Жінка набагато більше, ніж чоловік, зосереджена на індивідуальних цінностях і набагато менше залежна від ідеології. Тому радянська література творилася переважно чоловіками. Особливо це стосується прози, романістики.
Сучасна література відійшла від радянських зразків, звернулась до індивідуальних цінностей. І чоловіки, і жінки здобули паритетність голосів. Очевидно, що говорити про ренесанс в сучасній літературі, де з’явилось багато жіночих імен, є всі підстави. Це закономірно.
— В своєму дослідженні “Жіночий простір. Феміністичний дискурс українського модернізму” ви говорите про гендерне протистояння в світовій літературі. Вектори цього протистояння — сюжети, образи, сама поетична мова