«... мы исключительно творческие личности, и для нас намного важнее реализовывать свои идеи, чем просто заниматься коммерцией. Создавая хороший проект, мы и так достаточно заработаем - зачем гнаться за золотыми горами, когда самое лучшее богатство - это знание и умение реализовывать и воплощать свои мысли»
Вот это я понимаю, подход. Полный текст по ссылке
Без лишего шума и пыли, без закидывания пресс-релизами, скромной спокойной новостью на сайте центра радиочастот:
Скоро в продаже?
В аэропорту Женевы обнаружил несколько автоматов, в которых пассажир с минимальным багажом может самостоятельно пройти регистрацию.
Лебедев в Шотландии заснял станцию самообслуживания, в которой покупатель может сам рассчитаться за небольшое количество покупок.
И хотя эти железки скорее эпизоды в сфере обслуживания, я очень надеюсь что ими можно будет заменить плохой сервис и безголовых хамов, хотя бы местами.
В связи с тем, что Obozrevatel прекратил поддержку проекта, я принял решение переместить свой блог на другую площадку. Отныне он размещен по адресу http://blogs.oboz.ua/userpost/onistrat.aspx.
Надеюсь на понимание и приношу свои извинения всем моим читателям за неудобства.
Спасибо.
Всегда Ваш, Андрей Онистрат.
Сегодня в Интернет с ссылкой на 24.UA появилась информация о том, что киевские муниципальные «кинотеатры надо не только продать, но и вообще ликвидировать», что их нужно «перенести подальше от центра города, а старейший кинотеатр «Жовтень» закрыть и превратить в музей кинематографа». Эти слова якобы принадлежат председателю комиссии Киевсовета по вопросам культуры Александру Бригинцу.
Вот как прокомментировал эту публикацию сам А.Бригинец:
«Безусловно, поданная информация, не имеет ко мне никакого отношения. Я в самом деле говорил о тенденциях, которые, к сожалению, наблюдаются в Киеве. О том, что есть все основания говорить о конце эры муниципальных кинотеатров, поскольку часть из них КМДА их планирует продать на аукционе, а часть приватизируються в тени. Я и в самом деле говорил, что сейчас кинотеатры вытесняются из цетра на окраины, а на их месте на дорогой земле строятся более рентабельные объекты. Я и в самом деле говорил, что первый киевский кинотеатр «Жовтень» должен со временем превратиться в музей. Но я, конечно же, ни в коем случае не призывал закрывать кинотеатр «Жовтень» и ликвидировать другие кинотеатры. Надеюсь, эта провакционная публикация возникла не из-за умышленной закулисной игры определённых сил, а просто из-за неопытности журналиста. Надеюсь, издание, проанализировав запись нашего разговора с корреспондентом, принесёт свои извинения мне, комиссии по вопросам культуры, моей политической силе, которая тоже была спровацирована публикацией, и всем киномана Киева.»
Андрію, Андрію!
Я на тебе коноплю сію;
Спідницею волочу,
Бо дуже заміж хочу.
Мало хто знає зміст цих сакральних слів. А насправді це одна з ключових фраз Андріївського ворожіння, яким молоді дівчата намагалися з’ясувати свою долю і наступному році.
Свято Андрія Первозваного – цікаве і важливе свято в українському календарі. Особливо цікаво зустріти такий важливий день в унікальному місці серед історичних споруд. Саме це й запропонував зробити цього року Микола Томенко – ініціатор фестивалю „ЕтноЗима в Переяславі”, який підтримали Міністерство культури та туризму України та Державна служба туризму та курортів України.
Етнічні колективи, екскурсії, поп-зірки, ворожіння – все це в програмі дійства, на яке ми Вас запрошуємо 13 грудня 2008 року.
Кількість місць для акредитації журналістів обмежена.
Телефон для акредитації + 38067 4401486 Ірина
13 грудня 2008 року. Переяслав-Хмельницький
Работникам киевских театров задерживают зарплату.
В Киеве 18 муниципальных театров, которые в большинстве своем финансируются за счет киевского бюджета. Сейчас задерживают зарплату во всех 18 театрах. Таким образом, театр оказывается на грани выживания, а актеры могут работать, но не получать зарплату. А при той цене на проезд, которая есть в Киеве, их выход на работу может оказаться затруднён отсуствием денег. И об этом мне уже рассказали некоторые артисты и руководители театров.
Актеры не получили традиционного аванса, зарплаты также еще не было. Все, конечно, надеются, что все будет выплачено. Но один директор театра сказал мне, что все закончится тем, что актеры просто не выйдут на работу, а другой просил помочь найти работу для актеров на время новогодних праздников, чтобы хоть как-то улучшить положение.
Комиссия Киевсовета по вопросам культуры рассмотрит этот вопрос в ближайшие дни. Что касается меня лично, но на сессии в четверг прозвучит мой депутатский запрос к Черновецкому по этому поводу.
В пятницу 5 декабря Национальный банк отменил действие скандально-спасительного постановления №319, в частности запрещавшего досрочное снятие средств с депозитов.
Зачем НБУ понадобилось именно сейчас отменять норму, фактически удерживающую банки на плаву – до конца не понятно. Мы можем спорить о доверии населения к банковской системе – здесь, по крайней мере, есть о чем говорить. Но совершенно нечего обсуждать в вопросе доверия людей к гривне. Его нет, и когда появится не ясно. Так зачем отменять постановление, понимая, что снятая с депозитов гривна положит банковскую систему и вдогонку вызовет очередной скачок курса доллара?
Очевидно НБУ знает что-то, что не известно мне. Например, готовится к национализации банковской системы. Ну давайте просто предположим это. Люди начинают массово обращаться в банк, с требованием отдать им их деньги. Не возвращать вклады банки не могут, а возвращать их фактически не чем. Гасить же гривневые кредиты заемщики не торопятся. Теоретически НБУ может предложить подопечным рефинансирование – но оно не безгранично. Нацбанк даже не сможет обеспечить желающим доллар для конвертации снятой с депозитов гривны.
Все это наводит на не очень оптимистичную мысль. Я полагаю, что на следующей неделе крупные банки пошатнутся.
Что делать простым людям? У каждого украинца есть выбор: поверить политикам и ничего не делать, либо попробовать забрать депозит и обменять его на доллар. Лично я политикам не верю. Более того, все те, кто агитирует нынче за советскую власть (читай - украинскую гривну), сами давно избавились от нацвалюты.
Думаю, что не ошибусь, предположив, что в Украине не осталось ни одного заемщика, не получавшего от своего банка письма, предупреждающего о повышении ставки по кредиту. Если кому-то такое письмо не пришло, его стоит ждать в ближайшем будущем. Те же, кто уже получил его, всерьез задумались. Главный вопрос, терзающий умы сотен тысяч обладателей «писем счастья» - как избежать удорожания кредита.
Оказывается, способ есть. Я не могу его назвать приятным, не могу гарантировать его результативность, но он существует.
Для начала немного теории
Существует ряд нормативных актов, ограничивающих своеволие банков. Первый из них – Гражданский Кодекс – не допускает односторонних изменений условий договора. Это означает, что банк не имеет права изменять ставку без подписания дополнительного соглашения. Постановление НБУ №168, вступившее в силу еще в 2006 году одним из пунктов запрещает банкам менять процентные ставки по кредитным договорам «в связи с изменением кредитно-ресурсной политики банка». Знаменитое постановление №319 предупредило банки о том, что «внесение изменений в кредитный договор в отношении стоимости кредита, которые не отвечают изменениям учетной ставки» будут квалифицированы как нарушение закона о банках и банковской деятельности с наложением соответствующих мер влияния. Таким образом, регулятор дал понять банкам, что изменять ставку можно лишь опираясь на соответствующее изменение учетной ставки НБУ. Важно отметить, что последняя остается неизменной с апреля нынешнего года.
Что делать
1. Не подписывайте дополнительного соглашения. Без Вашей подписи под документом, изменяющем условия кредитования, повышение ставки незаконно (см. ГК).
2. Платите по кредиту. Если Вы обнаружите, что банк повысил ставку, не заручившись Вашей подписью под дополнительным соглашением, обращайтесь в суд. Суть Вашего обращения – признать незаконным повышение ставки, а также обязать банк произвести пересчет выплат, которые Вы будете осуществлять по кредиту во время тяжбы.
При этом важно продолжать платить, поскольку процедура может затянуться, а за невыполнение обязательств по кредиту банк может начать процедуру взыскания залогового имущества. Кроме того, не обслуживая кредит, Вы рискуете испортить свою кредитную историю.
3. Вооружившись кредитным договором, проконсультируйтесь у юриста по поводу перспективности дела. Особое внимание обратите на то, чем банк мотивирует повышение ставки. В частности, определение «в связи с изменением кредитно-ресурсной политики банка» носит незаконный характер. Ибо прямо запрещается в постановлении №168.
Не взирая на всю, казалось, прозрачность ситуации, на деле процедура может затянуться на долгое время. Юридические службы банка будут бороться и сопротивляться. Не исключены многочисленные аппеляции и пересмотры дела.
Бороться с банком или нет – решать Вам. Я лишь показал, что у любого заемщика физического лица есть формальное право оспорить решение банка о повышении ставки по кредиту. Разумеется, эта борьба будет стоить Вам как минимум нервов и отношений с банком, но быть может, она имеет смысл. Я для себя решение принял: буду бороться.
В Софії Київській відкрилась 25 персональна виставка Анжеліки Рудницької. Триватиме до 20 грудня.
Усім, хто цікавиться українським мистецтвом туде треба прийти обов"язково. Виставка просто геніальна. На відкритті було не проштовхнутись!!!
[500x494]
З’явився шанс врятувати церкву Спаса на Бересті з її унікальними фресками XI ст. і зберегти їх для майбутніх поколінь.
Нагадую, що нещодавно сесія Київської міської ради, без погодження і попереднього розгляду в нашій профільній комісії, прийняла рішення про передачу одній з релігійних громад церкву Спаса на Бересті.
Невеличке приміщення давньокиївської церкви розписане фресками в XI-XVII ст. При проведенні богослужінь ці фрески просто фізично не можливо відділити від прихожан.
Окрім того, в храмі немає вівтаря і для богослужінь потрібно робити перепланування храму, що завдасть шкоди єдиній первозданній що збереглась до цього часу релігійній споруді періоду Київської Русі та унікальним фрескам.
На жаль, депутати Київради безвідповідально поставились до голосування цього питання і прийняли рішення, що не сприяє збереженню пам’ятки культури.
І все ж шанс врятувати церкву Спаса на Бересті і досі є. Днями, досконало вивчивши всі нюанси цієї спірної справи, Генеральна прокуратура України офіційним протестом визнала рішення Київради щодо передачі церкви незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Це хороший шанс для храму, бо прокуратурою знайдені порушення вимог законодавства, а значить закон наразі на стороні історичної пам’ятки.
Національний історико-культурний Києво-Печерський заповідник, до складу якого входить церква Спаса на Бересті, знаходиться у сфері управління Міністерства культури і туризму України, а це означає, що Київрада, своїм рішенням, розпоряджалась майном, яке перебуває в управлінні Міністерства. Крім цього, пам’ятка національного значення, яка перебуває у державній чи комунальній власності і потребує режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Водночас Державною службою з питань національної культурної спадщини таке погодження не надавалось. З огляду на викладене церква Спаса на Бересті має непоганий шанс врятуватися, а значить унікальні фрески XI-XVII ст. будуть збережені для нащадків.
Киевская власть придумала хитрый трюк, как сделать муниципальный транспорт сверхприбыльным.
Черновецкий и его команда публично заявили, что для киевлян фактически цена на транспорт не изменится, так как, купив годовой проездной на все виды транспорта, они будут платить немногим более чем 2 гривни в день, что равно 4 поездкам по старым ценам.
На самом деле все вышло совсем иначе. Никаких проездных не существует - киевляне платят не 2 гривни в день, а 2 гривни за одну поездку. В чьих карманах окажется 1,50 грн. от каждой поездки? Можно ли будет хотя бы когда-нибудь вообще увидеть эти проездные в свободной продаже? Или они станут специальной разменной монетой в определенных кампаниях Блока Черновецкого?
Думаю, что эти "знаменитые дешевые проездные", возможно, будут распространяться лишь среди мэрского электората и станут рычагом в получении новых голосов на выборах в ВР в обмен на право получить проездной.
Представьте, что без проездных киевлянин тратит на транспортные услуги в год приблизительно 3 тыс. грн., а при условии поддержки на внеочередных выборах в ВР Блока Черновецкого мэр сможет для некоторых снизить эту сумму до 800 грн. Можно ли будет юридически доказать, что ограничение тиража проездных осуществлено с целью подкупа избирателей? Вероятно, нет! А 2 тыс. грн. разницы между реальной стоимостью проезда и проездными - это беспрецедентная сумма подкупа. Вот поэтому и нет билетов в свободной продаже.
Кроме того, увеличение в 4 раза стоимости проезда произошло в момент, когда топливо дешевеет и тенденция к его удешевлению усиливается.
Это, кстати, еще один источник сверхприбылей для муниципальных транспортников. И самое главное, что эта попытка заработать сверхприбыли и получить новый механизм давления на избирателей киевской властью была предпринята в тяжелейший кризисный для киевлян и всей страны период.
Я раньше писал про софт для просмотра новостей 24 канала. Посмотрел количество скачиваний — порядка 20 000 с начала тестирования. Кто уже смотрел эту программу подскажите — какие есть идеи по улучшению?
В связи с большим количеством разговоров за рулем всегда приглядываюсь к разным удобным устройствам для комфортных разговоров. Недавно на пикнике подсмотрел у друзей такую шайбу от Мотороллы
Это блютуз прищепка для громкой связи. Удобна тем, что не надо вскрывать салон — просто цепляется на козырек и поехали. В ней аккумулятор, микрофон и динамик. По-моему толково для тех автомобилистов, в чьих авто громкая связь не предусмотрена.
Предвосхищая вопросы — нет, с iPhone еще не тестировали. Попробую и отпишу.
Решение Киевсовета о поднятии тарифов в 5-10 раз для предприятий нужно отменить.
Киевсовет несколько часов рассматривал ситуацию с коммунальными тарифами в Киеве и специальная комиссия во главе с депутатом от ГАК Юрием Бондарем предложила повысить тарифы для киевлян в среднем в 1,6 раза.
За это предложение проголосовали только 9 депутатов, но потом в сессионном зале появился мэр города Черновецкий и предложил проголосовать за его проект, который предусматривает повысить тарифы для коммерческих предприятий в 5-10 раз.
Он отметил, что Черновецкий объяснил свое предложение тем, что тарифы для населения не поднимутся, но для "плохих предприятий" они вырастут в 10 раз, а для "хороших" - в 5. После этого решение о повышении тарифов было принято.
В этом решении осталось много невыясненных вопросов: "Кто будет определять, какое предприятие "хорошее", а какое "плохое"? И еще вопрос - не открывает ли такая неточная формулировка путь для злоупотреблений при определении тарифов для каждого предприятия и не возьмут ли потом деньги на оплату увеличенных тарифов из карманов киевлян, повысив цены на товары и услуги, уменьшив зарплату работникам и уволив некоторых из них?".
Поэтому, скорее всего, простые киевляне сами будут нести груз повышения коммунальных тарифов.
Абсолютно уверен, что это решение, если оно окажется таким, как о нем говорил мэр, нужно отменить, потому что если оно вступит в силу, то может оказаться катастрофическим для города, потому что повлечет полну повышения цен на товары и услуги, а также сокращения рабочих мест.
Порушення прав людини і нехтування правами жінок стали предметом розгляду комісії Київради з питань культури та туризму.
Справа в тому, що під загрозою виселення опинився Київський міський центр роботи з жінками та Притулок для жінок, які страждають від насильства в сім’ї, що знаходиться по вул. Мельникова, 20. За 10 років успішної роботи Центру 2 роки вони знаходяться під тиском з боку Шевченківської райдержадміністрації м. Києва, під загрозою виселення з займаного приміщення, яке належить Шевченківському району.
Притулок, як і кілька інших організацій (в тому числі театр „Сузір’я”), отримав лист від райдержадміністрації, в якому йдеться про „неможливість перезаключення” договорів оренди. Наша комісія вже отримувала багато листів з подібними проблемами і проханням допомогти у цих ситуаціях. Якщо виселення Притулку відбудеться, то жінки, над якими знущаються їхні чоловіки, просто не матимуть можливості сховатися від чоловічої агресії.
Єдиним правильним вирішенням такого питання, на думку комісії, є зняття цього майна з болансу Шевченківського району і передача його у власність міста, тобто у власність Територіальної громади Києва, що, на думку комісії, убезпечить Центр від виселення зараз і у майбутньому.
Ми просто не маємо права залишати поза увагою проблеми, тим паче, коли в змозі допомогти. Ми розуміємо, що закриття Центру призведе до руйнації всієї національної структури закладів для жінок тому зробимо все можливе для порятунку цього закладу.
Останнім часом багато говорять про нові мистецькі проекти Києва. Один з них – "Київська мала опера" на Лук'янівці на місці БК "Трамвайщиків", котрий є пам'яткою архітектури (вул. Дехтярівська, 5). Згідно закону орендар зобов'язаний виконувати вимогу щодо збереження пам'яток історії та архітектури, розташованих на земельній ділянці. Але про це – пізніше. В тому легендарному БК колись співали Козловський, Шаляпін, Собінов тощо. І ось тепер там запланована нова оперна сцена. Я поділяю оптимізму влади на майбутнє нового театру. І ось чому:
Культура знову змушена благати про право на існування. Для нормального функціонування "Київської малої опери", якій не вистачає оркестрової ями і відповідного сценічного комплексу необхідна додаткова територія. Якщо розглядати цю проблему в земельному аспекті виходить, що театр потребує лише 0,65 га на яких і можна добудувати необхідне приміщення, але і їх потрібно вимолювати у ТОВ "Будхол", що є орендарями даної території.
Смішно казати, але по факту Мала опера має у своєму розпорядженні територію, котра дорівнює рівно периметру будинку, тобто, для ясності умов – до будівлі навіть під'їхати не можна, а декорації, наприклад, доведеться вертольотом доправляти. Хоч як би там було, але територію театру доведеться збільшувати чи виділяти бюджет на підвіз глядачів і реквізиту вертольотами.
Як вирішила комісія Київради з питань земельних відносин залагодити дану проблему можна за допомогою отримання згоди землекористувача на зазначену земельну ділянку. На теперішній час такий лист від ТОВ "Будхол" не надходив. І, певно, не надійде, бо хто ж добровільно відмовляється від землі фактично в центрі Києва... Грошей відкупити землю театр не має... Замкнене коло...
Як ви розумієте, вирішити цю ситуацію мирним шляхом, за допомогою влади, чи отримати позитивну відповідь від орендарів фактично не можливо. Питання залишається відкритим: "що робити культурі?" Чи залишиться це питання риторичним, або все ж є вихід зі складної, але вже, здається, звичаєвої ситуації для закладів культури? Наша комісія зараз ламає голову, як допомогти театру... Але як би було чудово і романтично, якщо б приватна фірма добровільно відмовилась від такого потрібного шматка Київської землі... Чи сподівання таки марні?
„Київрада має намір і далі запроваджувати в місті соціальні програми. Так, на найближчому засіданні 30 жовтня депутати планують встановити надбавки працівникам закладів культури і мистецтва,” - розповідає газета «хрещатик”. Передбачається, що щомісячні 50-відсоткові доплати до посадового окладу отримуватимуть бібліотекарі та музейники, які працюють у комунальних закладах. Якщо проект рішення підтримають усі фракції, то нараховувати кошти почнуть вже з 1 листопада.
Як голова комысыъ з питань культури та туризму, додам: Ці спеціалісти опинилися у найскрутнішому становищі. Тоді як у середньому працівники культури в Києві отримують по 1800 гривень на місяць, музейники та бібліотекарі мають лише 800. Гадаю, заперечення щодо прийняття такого рішення у депутатів навряд чи виникнуть. Та й коштів на реальну допомогу людям культури порівняно з іншими потрібно не дуже багато — близько 2,5 млн грн. За допомогою надбавок планують не лише поліпшити матеріальний стан бібліотекарів та музейників, а й зробити їхні професії престижнішими.
Мені, як письменнику особливо приємно, що зможу посприяти підвищенню рівня життя бібліотекарів міста. Нагадаю також, що я, як депутат, виконую особисту программу по наповненню київських бібліотек, переважно дитячих, новими україномовними книжками. Майже усі депутатські резерви, які виділяються депутатам, я витрачаю на придбання книг для маленьких читачів.
У вихідні побував у Кролівці на фесті "Радісна Україна", який теж підтримував чим міг. Преси було багато, а ось перша публікація, яку я знайгов:
Розвал світової економіки, нестабільність і чвари в політиці… Звичайним людям залишається тільки одне – духовність і культура. Саме тому, незважаючи на всі негаразди чи, навіть, всупереч їм цими вихідними Україна раділа.
Приводом для радості послужив фестиваль «Радісна Україна», який приймала столиця українського рушника – Кролевець. Естафету радості Кролевцю передала інша столиця України – столиця українського гончарства – Опішня.
Нагадуємо, ідея створення серії фестивалів «Радісна Україна» належить Анжеліці Рудницькій і відбуваються завдяки: Фонду Відродження Культурного Середовища, головою якого вона є, за підтримки Міністерства культури і туризму України, Державної служби курортів і туризму України та постійна комісія Київради з питань культури та туризму на чолі з Олександром Бригинцем. Творчу підтримку забезпечує «Мистецька агенція «Територія А»».
«Проект «Радісна Україна» новий, але він є логічним продовженням багатьох етнокультурних, туристично-пізнавальних та екологічних акцій, до організації яких наша команда причетна з 1994 року, - розказує Анжеліка Рудницька, - «Радісна Україна» - це інший погляд на країну в якій ми живемо. Це бажання відкрити світу життєствердний характер українського народного мистецтва і людей, які його творять. Це подорож у дивовижні місця, де століттями зберігаються особливі традиції, ремесла, рецепти, таємниці. Це місця де можна відпочити душею».
Оскільки фестивалі «Радісна Україна» існують в рамках «100 туристичних ідей» вони мають за мету не лише провести якийсь конкретний день за народними гуляннями та ознайомленням з народними промислами, а й відвідування цікавих міст і місць України. Цього разу по дорозі в Кролевець ми відвідали славетне гетьманське місто Батурин (Чернігівській обл., Бахмацького р-н), на річці Сейм. Хоча екскурсія пройшла під будівельний шум і метушню навколо, але це в якийсь мірі порадувало нас. Адже місто будується і реконструюється, чи може це не радувати. Батурин знаходиться під опікою Президента України, який слідкує за відновленням культурних пам’яток цього міста. Воно й не дивно чому саме Батурин потрапив під милість перед Ющенком, бо подивитись в ньому є на що.
Першою культурною пам’яткою міста , яку ми відвідали став Будинок Кочубея. Саме сюди прийшов Іван Мазепа до генерального судді Кочубея просити руки його дочки, своєї коханої Мотрононьки. І отримав категоричну відмову. Нині в будівлі розташовано краєзнавчий музей.
В центрі міста знаходяться Воскресенська церква зведена, як усипальниця Кирила Розумовського. По свідченням, лікар, що робив розтин гетьмана був здивований великим розміром серця, тому і забальзамував його окремо.
Справжній захват у кожного з нас викликало будівництво-відновлення батуринської фортеці. До початку робіт на цьому місці були лише її руїни. Безумовно нова фортеця стане не лише гордістю міста, але й меккою для туристів.
На останок ми відвідали палац гетьмана Розумовського, який залишив в пам’яті не лише захоплення його красою, але й деякі фантазії, з приводу того, яким же він стане після реконструкції і зелених насаджень, коли навіть на фоні будівничого краму він не марніє в наших очах.
Та, не будемо забувати про головний пункт призначення фестивалю – Кролевець. Для нас став приємною несподіванкою прийом гостей кролевчанами: ні, це були не хліб з сіллю – це було запрошення відвідати храм. Тому, знайомство з Кролевеччиною ми почали з відвідання Спасо-Преображенської церкви аура якої заворожила всіх відвідувачів. Запевняю це відчуття не покидало гостей фестивалю протягом усього дня. Щоправда, нудьгувати не було б і часу, оскільки Кролевеччина це маленька країна див. Розповім чому.
Після походу до храму на наш огляд представили справжній феномен світу, гордість Кролевця, так звану «Яблуню-колонію», що займає приблизно 10 соток. Уявляєте, одна яблуня на цілу дачну ділянку. Декілька хвилин ми просто не вірили своїм очам, адже не кожен день ти чуєш і бачиш те, що здавалося неможливим. На території Кролевецької районної станції юних натуралістів росте унікальна яблуня, що входить до складу природно-заповідного фонду України, гілки якої нахиляються до землі і … укорінюються, що фактично створило сад однієї яблуні. Вчені не спостерігають на цьому місці аномалій, але постає питання, чому попри всі намагання посадити подібну яблуню в іншому місці не увінчуються успіхом? Що воно таке і як сприймати побачене ми не знали та безсумнівно видовище вражаюче, тим паче яблуня нерукотворна, а незвичний витвір природи.
Наступним пунктом фестивальної програми стало відвідання святая-святих – Кролевецької ткацької фабрики де, власне, і з’являються на світ ті самі славетні кролевецькі рушники. Народжують їх руки працівниць фабрики, котра після декількох років бездіяльності нещодавно відродилась сама і відродила традицію – кролевецький рушник. Приємно було