Поки Я чось роблю, на небі щось відбувається.
Хмари встигають пролетіти велитенські відстані, зусередившись в образ, безмежно ширший за нашу уяву та розчиняються. Звиичайно завжди хотілось побути там. І щоб вони мене полюбили.
...Ось саме тому нам подобається гладити коней - у них тіж емоції.
У мене взагалі відбиває бажання погоджуватись чи висловлювати думку, коли потім іще пишуть - от погодьтесь. Вот согласитесь. Я маю на таке відповісти - тааак, точно, так воно і є, саме так; і потім у нас виникне відчуття повного взаємного розуміння і високої освідченості чи культурного піднесення.
А іще це змахує на висловлення власної невпевненості... Типу погодьтесь, і все, я точно зробив правильний вибір, чи висновок.
А іще ж якщо це сказано в голос з такою прохальною інтонацією, тобто якщо ти от в цей момент не погодишся, то ващє в душу плюнеш, розтопчеш намагання поділитися якимись особистими думками чи чимось подібним. Якщо не згоден, доводиться викручуватись - нннну так, але взагалі-то мені не дуже сподобалось, (або) так, так здорово, звичайно...
От погодьтесь, і у нас виникне відчуття безмежного розуміння одне одного.
Настроение сейчас - La! La! La! LA!, la-la-la la!
Зараз той момент, коли я усвідомив, що облазив пів-України.
Я був у Крижоплі...
Нарешті випала можливість, точніше причина відвідати Одесу. І все по повній - море, Привоз, вино. одесити, бухло... Ну і Одеса. Все новіша і новіша, точніше старіша і старіша.
Все вийшло вдало. Ми опинилися в Одесі вже о третій, на Привозі... і потім у заданому порядку. Одеса порадувала різницею температури у 10 градусів. В Одесі стільки всього зосереджено, що годі намагатися складати списки... Від Перлини, через Китайчика, до Моря...
Саме там до нас приєднався Восьминіжок.
Потім Ми прицілились на Івано-Франківськ.
І ось ми сіли в електричку, яка потім виявилася експресом. У вікні цієї електрички показували арт-кіно
Фільм перший.
Після сонячної Одеси, ми рухалися на Північ(пізніше на Півн-Зах). Ставало похмуро. Ми їхали селами, і десь діти грали в футбол. Імпровізований майданчик з двома воротами, дітьми і м'ячем. Діти бігають в старих светрах і шапках, і тут голкіпер обігрує воротаря, і вся юрба гравців(захисників, півзахисників, нападаючих та інших) ділиться на половину і одна з них починає кричати і стрибати, піднявши руки догори. Кінець.
Наступний.
без людей стоять будиночки сільські. На якомусь приміщені зі старої червоної брудної цегли, на даху всілася купа ворон... Одночасно в небі декілька зграй ворон. А посеред села Синіє будинок...
Кінцевий.
Їдучи, ми спостерігали купу пейзажів, описувати які можна в путівних замітках, всі картинки залишилися в голові. Рекламна пауза закінчується і ми під'їжджаємо до наступної станції... Станція ще не станція, тому що ми ще не доїхали. Біля залу очікування, на газоні стоїть три собаки. Однин нюхає землю, друга - найвищий, дивиться в сторону виходу із зали... А третій подивилася в іншу сторону.
Ми в'їхали і ручку проектора закрутили...
В колонках програвається Queen - Heaven For Everyone
Чесно-кажучи, я протупив, що зима вже закінчується і прийде весна вчора. Мені подзвонили, сказали де-чого намутити і їхати на поділ. Заходячи в метро о 22ій, я побачив самотню бабусю, що продавала котики і одну кулькову квітку. Там ми намагалися переграти в ігри, які зазвичай всі грають з алкоголем, то було веселенько і гріло те, що я прихопив з дому аргентинське вино) Причому так вийшло, що собі - моя жіноча компанія пила виключно водку з різними гадостями.
...Десь о третій ранку я дізнався, що це типу Весна. Це мене дещо здивувало...
Потім я іще випив залпом пляшечку пива, а потім досмоктував наступну пляшечку Масандри... І от ми тусили до якоїсь-там ранку, і я заснув...
Тут-то трапилось непередбачуване для мого організму дійство. Тілько я встиг трохи заснути, мене розбудили, якраз тоді, коли якщо мене розбудити , я почуваю себе повним гімном... І в принципі, у мене то не буває бодуна і вийшло якраз, що я ще під дією нещадної для порожнього шлунку кількості алкоголю і от того часу, коли зранку бодун.
Ось тепер я знаю, що означає вбитий. Моя свідомість змогла витягнути лише 10% своєї потужності. Залишився фактично основний навичок - усвідомлювати куди я йду, навіщо це мені, і що я говорю. Принаймні, запам'ятовувати, що я говорю. Але, тим не менш, я добрався до села-музею Пирогово... Ось це було здорово! Всі, хто спостерігав погодні метаморфози в Києві, от можуть спроектувати це на дивовижні ленд-шафти музею і спробувати уявити, як це здорово.
І ще я наївся таки млинців)
Чось Новий Рік так не обсмоктують, я к цей день...
Ось вам Замітка 5
"Дозволь собі мені тебе любити"
Так відбувається, що всі намагаються зачепити мене за суспільні норми. Люди намагаються виправдати свій вибір? Така фігня - мені доводиться часто бути подразнювачем еее впевненості за правильність прийняття рішення. І виходить, мене треба закидати суспільними нормами, щоб скинути з себе це нав'язливе відчуття, що ти бездумний елемент суспільства (спочатку просто дурень написав, а варто було бидло). Біда в тому, що не встигаєш всі ці гачки з себе стягувати. І тут затягує павутиння суспільних норм. Не встигнеш оком змигнути, як почнеш задумуватись, а точніше перестанеш цим займатись.
Але. Моїм рішенням завжди була ізоляція, з адаптуванням до суспільства, ні в якому разі не асиміляцією. Зберігати тверезість мислення останнім часом вдається все тяжче і тяжче. Не знаю які зовнішні чинники на це подіяли. Тут виникає складне питання компромісу між самовпевненістю та сумнівами.
І от ставлення до цих людей цікава штука. Точно скажу, що дивитися на всіх дурнів, як на дурнів не варіант. І ізолюватися, до речі, теж. Тут вихід тяжкий, треба всіх любити;) Все інше достатньо безглуздо.
Цікавий цей Гордон. Він розумний звичайно, я теж нічо;) Але він мене здивував таки одним своїм ходом, а саме кінцівкою кожної свої програми...
А тепер "мислью по дрєву"(при небажанні, можна перейти одразу про Гордона). Багато хто мабуть в побутових ситуаціях наштовхується на людину, грубо кажучи тупішу за себе, принаймні за поведінкою, мг? після закінчення сперечання, а скоріше лайки, задаєшся питанням, а як можна було уникнути цього безглуздя?
Ну, я побачив три варіанти розвитку подій, окрім як сидіти і дивитися порожнім поглядом.
1. Опуститися до рівня опонента. Ну ситуація неприязна для мене. Ваш супротивник виявляється більш підкованим на побутових чварах з сусідкою і лише зберігаючи при собі "остроуміє", можна вийти переможцем. І в цьому випадку я відчуваю себе ідіотом, що перекаркав ідіота, але так як я ідіотом був лише пару хвилин, мені стає шкода другого ідіота. До речі! Якщо часто опускатися, то не помітиш, як тебе засмокче, і це галімо.
2. Залишатися при собі, але давати толерантні відповіді, в жодному випадку не пояснювати своїє ситуації - гоппонент не збирався їх слухати з самого початку. До речі, я перевірив в неті на логічномислячих людях - те, що я говорю пишу, розуміли з третього разу набридливого повторювання.
3. Ну цей передбачає вишуканість. Виявити майстерність володінняя словом, поставити опонента на місце. Ну іще звичайно можна збити з пантелику, але тут хахвичай шибкої майстерності не треба.
Так ось. Перший відмітається за шкідливістю. Други цікавий, у заключенні наголошу. Ну і третій власно-кажучи не кожному даний.
... Гордон, під час передачі декілька разів намагається гостро вколоти списом повітряний млин. Я ще жодного разу не бачив, щоб суперник(и) "паріровал" удар. Повітряний вітряк, за визначенням ніколи не визнає своєї поразки, всім хочеться залишатися небезпечними чудовиськами. Гордон не зважає на це увагу, він виступає в основному модератором форуму.
Так ось в кінці він завжди каже, що повітряних млинів нам як завжди побороти не вдалося. І от чим він мене здивував - в передачі лише вислуховуються думки представників усіх верств населення, які бажають висловитись. І вже розумними головами робиться висновок.
Коли на мене нападали в метро, я лише вставляв слова типу, будьмо толерантними та де ви виховувались, тут же за мене всупалися підковані уже в цій справі тьотєнькі, які несли справедливість. В даній ситуації важливо не посміхатись)
П.Б. Не сприймайте картинку буквально, це не вираження моєї позиції=)
Настроение сейчас - Sleeping away
Повертаюся я вчора о другій з консультації додому, вітаюся з Хом'яком(це бандурист, що живе у мене), помічаю що ці товариші ніфіга не прибрали за собою, після вчорашнього, і позавчорашнього, і... ...і новорічного... Лягаю на диван, щоб через півгодинки почати прибирати. Прокидаюсь десь 7 год, починаю мити посуд - достатньо медитативне заняття. Потім я їздив опівночі на велосипеді в магазин. Як оце неприємно відчувати на собі знущання маркетологів... Це єдиний супермаркет в моєму районі, до того ж єдиний цілодобовий. Там не продають смачного масла - всі полиці завалені трьома марками цього продукту, морозиво, лежить розтанувше в ледве холодних холодильниках... Це нагадує сцену бомжатського району в якомусь фільмі.
Всю ніч я чось робив, і зранку поїхав на екзамен, скинувши на флешку шпори. Доїхав я пізно і метушливо почав друкувати і нарізати шпори в компкласі. Лектор запізнилася на годину з лишком, тому я дарма переживав.
Їдучи на екзамен мене завжди відвідує думка, яке місце в аудиторії мені випаде, я завжди налаштовуюсь перейматися подібними думками, на позитиві такий. На цей раз я сів в дальньому кутку, під стінкою(короче найкрутіше місце). І хв через десять, у мене забирають ще гарячі шпори і вигоняють з аудиторії. З мАркетингу у мене був найвищий бал і потипу орієнтуюся я в ньому найкраще... З вигляду, безвідповідальності і погроз викладачки, я зробив висновок, і промовив про себе відповідний епітет, який тут наводити не буду.
Одягнувши вже навушники і топаючи на БЖ, на якому, як виявилося, я давно вже не бував, я усвідомив, що у мене нормальний настрій. А ще, до того виявляється я функціонував у стані апатії, повної байдужості, до навколо мене відбуваючогося. І ще я трохи переживав, що мене не турбує все, що коїться навколо... А ще я, одразу ж поливши стіни універу, захотів в театр. Думаю це дуже знаково... Ще недавно думав, що я робив би, якщо мене виженуть з універу...
http://www.bluesforpeace.com/blues-guitar-solo.htm
"Five Shades of Blues" is a five minute blues guitar solo & tribute to Jimi Hendrix, Stevie Ray Vaughn, B.B. King, Mark Knopfler and Eric Clapton. Each blues guitar solo starts with a laid back chorus followed by some hot blues guitar licks and tricks.. tell your friends!Each solo on the coming pages offers complete blues guitar tab, notes and blues mp3 playback... learn and memorize each blues guitar solo one at a time... when you have them all down, play the whole long blues guitar solo and impress your friends! Before long, some of these blues guitar licks will show up in your playing on stage! Here are the five solos of the the blues tribute in order. Good luck and Funky blues.
Five Shades of Blues mp3 - Solo | Bass | Rhythm
1. Blues for Eric Clapton
2. Stevie Ray Vaughn
3. Jimi Hendrix
4. Mark Knopfler
5. B.B. KingReady for more? Learn new guitar licks.htm
Можна відверто дівчатам казати Дура?
Ти дУра.
Мені, здається, що це "удар нижче поясу" для дівчат, але з іншої сторони в нашому емвансипованому суспільстві, чому це має бути удар нижче поясу? І от мене вже роки три цікавить відповідь на це питання.
Запевняю, частенько ситуації вимагають саме такої розв'язки...
Два дні підряд на мене нападали в метро...
М етро
Людині несподобалось, що я незнімаю рюкзак в метро. Що цей тип тіки не робив... Зривав з мене навушники Соss, потім намагався начепити їх назад, штовхався, намагався своєю сумкою завдати мені якихось незручностей. Я його лише попросив відчепитися, незабувши спитати де він виховувався... Потім він вступив в дикусію з іншими пасажирами, які чогось, захищали мою невисловлену позицію.
На наступний день, іще одного незрівноваженеого типа вивело із себе те, що я слухаючи музику, не виконав необхідні йому пересування по вагону. Тут же за мене заступилися товариші по вагону, які стали пояснювати, що мені теж виходити на наступній(я їм передбачливо про це повідомив зарання.). Тут я навіть не встиг вставити своє, іще вчора заготовлене, "От жеш аморальний тип"... Знову ж таки, "тип", якось намагався хапати мене за шматочки мого одягу... Ні щоб в диню дати... Я б йому дав наприклад...
І от, наш корпоратив із співробітниками на лівому березі. Я випив півпляшки текіли і з'їв дві пательні море-продуктів. В таксі мене охопила пораноя, що мені недадуть здачі зі ста уахів... Я перепитував тричі, щодо здачі.... Водій з третього разу сказав, що віддасть уже на метро, але несподівано відрахував 98 грн, підчас руху, десь на лівому березі.
І от, кульмінація.
Мені відверто кажучи, треба було від... знайти вбиральню. І... О-па-на) М акдональдс. ;)) Я зайшов всередину(до речі, вдруге за сьогодні, і за останні півроку) і прямо переді мною звільнилася каса..:
Касир: Вільна каса!!!!!
Я: добрий вечір(23 pm)
Касир: ?;:;%(чота там, дуже ввічливо, з намаганням пділизати...ся)
Я: У вас вбиральня платна?
Касир: Що?..
Я: В туалет чек потрібен?
Касир: ... ... Ні
Я: Дякую.
Зробивши свої нагальні справи і перебігаючи уже доргу, на М Лівобережна, я спитав себе:
Жопа.
Ні Ром, ні Віскі не допомагають....
[199x241]
"...Ибо эстетика -- мать
этики; понятие "хорошо" и "плохо" -- понятия прежде всего эстетические,
предваряющие категории "добра" и "зла". В этике не "все позволено" потому,
что в эстетике не "все позволено", потому что количество цветов в спектре
ограничено. Несмышленый младенец, с плачем отвергающий незнакомца или,
наоборот, тянущийся к нему, отвергает его или тянется к нему, инстинктивно
совершая выбор эстетический, а не нравственный...."
И. Бродский "Нобелевская Лекция" 1987 г.
Настроение сейчас - Золотисто-сіре
[180x262]
..."В этой роли(ролі активного учасника процесу літератури, прим. ред.)человеку выступать, мне кажется, следовало бы чаще, чем в какой-либо иной. Более того, мне кажется, что роль эта в результате
популяционного взрыва и связанной с ним все возрастающей атомизацией
общества, т. е. со все возрастающей изоляцией индивидуума, становится все
более неизбежной...."
И. Бродский "Нобелевская лекция" 1987г.