• Авторизация


Не впізнаю Львова... 09-11-2005 19:53 к комментариям - к полной версии - понравилось!


Не впізнаю Львова,
Не впізнаю Осені,
Не впізнаю Людини,яка пройшла повз....
Але впізнаю Себе
Впізнаю Світлі Очі,
Які бачила вчора,
Впізнаю Дощ....
Мої сни, народжені бажаннями...
Не буду про них,
Надто близько до реальності,
Надто далеко до щастя....
Невже це і є Життя?
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):
djabchyk 10-11-2005-09:27 удалить
радію з того, що ти тішиш нас гарними вершиками:)

...але чого ти не впізнаєш - львова, життя, людей? впізнаєш себе?
замикаєшся в собі і здається що все міняється, тільки не ти?
це або до депресії, або нового злету.
життя - це насамперед тоді, коли ти не задумуєшся "що і для чого", а щось робиш, робиш, роо-о-о-о-о-биш тому що хочеш робити, тому що те "робиш" виривається з тебе.


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Не впізнаю Львова... | forgetmenotko - Дневник forgetmenotko | Лента друзей forgetmenotko / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»