Якось я зробила щось і забула, а потім мені раптом нагадали і зробили це в такий спосіб, що я досі не тямлюсь від щастя.
Якось я написала смс і забула (я часто так роблю - хобі в мене таке, мені легше і людині приємно), а нещодавно мене процитували і я не впізнала власних слів. І це не коротка память, просто я це знаю, воно живе глибоко в мені і кожного разу одягається в інші слова і це дійсно класно!!! Чогось начиталась, щось прийшло від людей, щось зрозуміла сама. Часом навіть важкувато, відразу тягне на психоаналіз. Зізнаюсь чесно, не люблю цього слова, якесь воно надто гучне, як на позначення такого тонкого поняття як людська прихологія.
З іншого боку легко, коли можеш знайти для себе пояснення чужих вчинків і зрозуміти...
Отак-то мене занесло...Але, блін, аж самій приємно, коли пробиває на "пописати". YES!:yahoo: