ПЕТЬ СОЛОВЬИ ПРИЛЕТАЮТ ИЗ АФРИКИ И СПЕЦИАЛЬНО В УКРАИНУ! И ПРОЧИЕ ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ ОБ ЭТИХ ПЕВУЧИХ ПТИЦАХ!21-05-2022 19:42к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Соловейко у квітучім саду – так виглядає українська ідилія...
Ці птахи дуже аристократичні –
самки обирають собі «чоловіка» за якістю його співу
Українські романтичні весни не можна уявити без соловейків. Не в одного з нас завмирало серце, коли чули надранішній дріб віртуальних цимбалів, звуки яких видає ця мініатюрна пташка. Яких тільки пісень не склав про соловейка співучий український народ! Моя мати, зачувши соловейка у саду, порівнювала його з маленьким голосистим хлопчиком...
Наші пращури ходили слухати спів солов’я
А чи знаєте Ви:
Усе своє життя солов’ї живуть в одному місці.
Солов’ї прилітають в Україну на початку травня, відлітають – у середині серпня. Зимують переважно в африканській Республіці Конго. Але там вони не співають. Свої “тьох-тьох-тьох” видають під час шлюбного періоду. Тобто тоді, коли прилітають в Україну.
Соловей починає співати лише тоді, коли ліси вкриються листям. Видає 12 акордів (“колін”), а іноді – до 40. Починає тьохкати від 9-ої вечора до 4-ої ранку. В обід зазвичай бере музичну паузу.
Свого “чоловіка” самки солов’я добирають за якістю його співу.
Сила звуку солов’я сягає 50 децибел.
Завоювавши самку, соловей продовжує свої концерти
Щоб поновити витрачену на спів енергію, соловей має з’їсти корму, який дорівнює 80% його ваги. Соловей трішки більший від горобця. Будує гніздечко у чагарниках, коренях дерев. Самка зазвичай відкладає до 6 яєць. Пташенята вилуплюються через 15 днів. Співати свою малечу батьки навчають ще у гнізді.
Науковці кажуть, що на нашій планеті цього птаха чули ще 12 мільйонів років тому. У давні віки вельможі вважали, що спів солов’я приносить удачу та добробут, тому тримали цих птахів у своїх палацах.
Літає соловей відносно швидко – до 50 км/год. Харчуються соловейки клопами, гусеницями, довгоносиками, цвіркунами. Коли комах бракує, переходять на годівлю ягодами, насінням.
Один з астероїдів американський астроном Джозеф Хелффрич назвав «Люцинія» – у перекладі з латинської – «соловей».
Рулади дивні – тьох-тьох-тьох! Ми з соловейком знову вдвох
перед небесним вівтарем з новим стрічаємося днем.
В натхненнім співі солов’я душа купається моя -
це зрозумів, коли знайшов співзвуччя наших молитов.
Мабуть, Всевишній так хотів, щоби лунав чарівний спів
й молитва в шепоті свята сама просилась на вуста.
Вже встало сонце. День новий похід почав величний свій.
Пташина змовкла. Занімів я теж – не треба зараз слів.