На «Азовсталі» захисниця Маріуполя
поділилася трагічною історією кохання


Андрій та Валерія — весільне фото на «Азовсталі». Фото: В.Карпиленко

«Ти 3 дні був моїм законним чоловіком.
І цілу вічність ти — моє кохання».
Історія, яка ще очікує на свого Шекспіра. Світлини щасливих молодят обійшли соцмережі. Здається, що ці дорослі люди літають від радості. Якщо не знаєш їх реальних обставин життя, то це — просто одна з мільйонів закоханих пар.

Її звати Валерія, вона — захисниця Маріуполя, «азовка», військова з полку «Азов».
Його звати Андрій — він захисник Маріуполя, прикордонник.

Захисниця Маріуполя Валерія Карпиленко з позивним "Нава" 5 травня вийшла заміж за свого коханого, прикордонника Андрія (позивний "Борода") у підвалі оточеного російськими окупантами заводу «Азовсталь». Жінка опублікувала зворушливе фото: рука в руці, на безіменних пальцях — каблучки.


Весільні каблучки Валерії та Андрія. Фото: В.Карпиленко та
Вибухи замість весільного маршу, рапорт — в якості офіційного документу реєстрації шлюбу. Фото: В.Карпиленко

«Ми встигли одружитися. Встигли бути щасливі. Не встигли набутися разом. Я кохатиму тебе вічно, мій Герой», — каже Валерія. Жінка пообіцяла коханому вибратися з облоги і жити за них 2-х. Вони познайомились у мирні часи. Карпиленко керувала пресслужбою в Донецькому прикордонному загоні, якраз влітку їх роману — 3 роки. Валерія згадує: «Коли вже було зрозуміло, що щось нехороше починається, Андрій ще був військовослужбовцем, я військовою вже не була. Мене було списано по здоров’ю, я є інвалідом III групи. По факту я є непридатною до військової служби у невоєнний час, а у військовий я частково придатна. Андрій мені казав тоді, щоб я їхала з міста, тому що може насуватися війна. В той самий час він знав, що я не поїду, що я маю лишитися».

24 лютого Валерія Карпиленко відчувала — на порозі повномасштабна війна. Жінка пішла до військкомату і її мобілізували до полку «Азов». Разом з Андрієм вони опинилися заблокованими на «Азовсталі». Валерія каже — там майже не бачились і на спілкування часу не було.


Андрій та Валерія: спогади про щасливий час разом. Фото: В.Карпиленко

«Перша зустріч була, коли Андрій потрапив під обстріл, у нього було осколкове поранення. Він прибіг зі шпиталю до мене вночі й сказав: «Давай одружимося тут». Вона нічого не відповіла й тоді удруге Андрій прийшов до неї вже з обручками з фольги. Під гуркіт гармат та вибухи їх шлюб зареєстрували «під рапорт», — згадує Валерія. А потім була і розмова з чоловіком, яка виявилась останньою. «Я йому обіцяла вибратися, він мені обіцяв вижити. Але по факту із цього пекельного місця, де дуже мучаться наші поранені захисники, де вони гинуть, його душа звідси вибралася. А я все ще тут… Дуже хочеться до нього. Але я йому обіцяла вибратися», — каже вона.

7 травня її коханий чоловік Андрій загинув, обороняючи «Азовсталь». «Мій рідний, мій турботливий, мій мужній…Ти був і є найкращий. Мені лишилося твоє прізвище, твоя любляча родина і спогади про щасливий час разом».

Відео з історією закоханих в YouTube опублікував боєць «Азову» Дмитро Козацький.





Нацгвардія опублікувала на своїй сторінці у фб коментарі тих, хто дізнався про історію кохання Валерії та Андрія:

Ліліана Данилюк: Розривається серце читати. Господи, прийди нам на допомогу, звільни країну від цього жаху. Нехай він і всі наші загиблі воїни спочивають з миром.

Ольга Олександрівна: Боже…я душа рветься від таких історій…навіть читати боляче, не кажучи, щоб уявити біль цієї жінки…Милі наші, ми розділяємо ваш біль…Щирі співчуття…

Ірина Труфанова: Спогади залишаться. Він буде живий і люблячий.

Стінгер: Вічна Пам’ять та Слава Героям!!! Герої Не вмирають ніколи!

Автор: Ольга Скотнікова, «Вечірній Київ»