Знов на серці печаль, знову кличе дорога.
Ти майбутнє стрічай і даремно, що втома.
Хай роки вже не ті, буде важко- я знаю.
Так буває в житті, вас тепер покидаю.
І поїду я знов, чи повернусь не знаю;
Що чекає мене у чужій стороні?
Я калину візьму з свого рідного краю,
Якщо я щось не так, ви пробачте мені.
Ви пробачте ,поля, і ліси пробачайте.
Рідна мамо моя – ви мене проводжайте,
Як в дитинстві колись, вірю в квітку надії,
Брате мій, посміхнись і хай збудуться мрії.