[показать]В душу в’їлась безжальна тривога,
Чаша спокою переповнена вщерть,
Що там нині в планах у Бога –
Мить народження? знову смерть?

Що там в небі замислив Всевишній
Для своїх нерозумних дітей,
Щастя й радість в оселі затишній,
Чи кайдани і сморід клітей?

Чи дороги до мрій в горизонти,
Чи стерня у вогні і кровІ,
Чи кохання, розстріляні фронтом,
Чи солодкі єднання в траві?

Не діждатись до часу одвіту,
Відчай ріже німий циферблат,
Від напруги в словах заповіту
Лише нервом породжений мат.

Догризає до сказу тривога,
Б’ють копита майбутніх подій,..
Що завгодно прийму я від Бога –
Дай лиш, Господи, силу надій.

Василь Ковтун,
01.08.2015р.