Із сліз своїх зроблю криницю

І гаєм плесо розпущу.

І я віддам усім водицю,

Щоб загасила жар вогню

В вогні горять серця і душі

І нічим волю боронить

Зробили землю немов печі

Добро в ній, доля, все кипить

Із сліз своїх зроблю криницю

Нашепочу кохання слів

Хто вип'є краплю той водиці

На віки подолає гнів

©Надін Буре