Макові очі дивляться в небо.

Волошки у полі гойдають росу.

Колосся мов віки схилились, не треба!

Топтани ногами святую красу.

Джерела наповнюють ріки любов"ю.

У маковім полі зростає твій син.

Блукаючи світом шукає він долю.

Вона лиш в країні де спів твій і дзвін.

Лунає по волі той дзвін материнський.

Шукає у полі заблудше дитя.

Ти вирвись із блуду, кайдан тих чужинських.

Калина гукає і ненька свята.

©Надін Буре