Життя мов пори року, дній мрійливих.

Біжать за ними геть мої літа.

То зими люті, то весняні ниви.

Міняють долю, мов дзвінкі струмки життя.

Струмок Любові, за коханням линув.

Струмок Надії виростив дитя.

Струмочок Віри, Рай свій не покинув.

Мов пори року, все біжить моє життя.

©Надін Буре