Надійно руки вкрили серце.

Вже не розплющити очей...

Моє життя на волю рветься.

Мій дух пішов у світ ночей.

І не з мечем стояв за волю...

І не образив гнівом світ...

Я лиш стояв за нашу долю.

А він поцілив в серця спів.

І тріпотіння зупинилось.

Чолом вклоняюсь до землі.

Прости мій Боже за сміливість.

Вкраїну нашу збережи!

      ©Надін Буре