• Авторизация


Сину мій (Вікторія Русич) 14-11-2014 14:24 к комментариям - к полной версии - понравилось!


[показать]

Сину мій
Дивишся на мене, сину мій, з небес!
Втішити не зможеш, сльози не утреш.
У лиху годину, у буремні дні,
Ярий гнів народний розпалив вогні.
Я серцем бачу сину, що ти
поряд,
Я пам’ятаю твій сміливий
погляд!
Слова останні, що прийшов
той час,
Коли залежить все від нас!
Вчили батько й мати сіяти добро,
Довіряти друзям і ганьбити зло.
Вірили, що тільки на своїй землі,
Син зустріне долю та щасливі дні.
Я серцем знаю сину, що ти
поряд,
Я пам’ятаю твій сміливий
погляд!
Слова останні, що до втечі
шлях,
Лише для тих, хто має
страх!
Можна оцінити різне на землі.
Та життя єдине не оціниш, ні!
Лицарі Майдану, доньки і сини,
У Небесній сотні чорної зими…
А серце плаче сину, ти не
поряд,
Я пам’ятаю твій сміливий
погляд!
Слова останні, вартістю в
життя:
«Назад немає вороття!»
Дивишся на мене, сину мій, з небес!
Втішити не зможеш, сльози не утреш.
Квітнуть первоцвіти ранньої весни,
Ти приходь до мене, синку, уві сни…
Автор: Вікторія Русич

Прослухати тут
http://nebesnasotnya.com/geroyam-prysvyachuyetsya/synu-mij.html
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (10):
Debut 14-11-2014-15:01 удалить
Аж мурашки по коже. Это очень больно. Какие красивые и талантливые наши ребята гибнут. А эти идиоты не понимают, почему мы их ненавидим и презираем?
Katrynka 14-11-2014-15:05 удалить
Ответ на комментарий Debut # вже скільки часу пройшло - а розуміння немає
коли ненависть набридає, то беруться постити котів і кулінарію, а щось більше - то фантастика
є розумні люди в Росії, але їх статистично мало, дуже мало, щоб щось там зрушилось і змінилось
не треба гаяти часу
Debut 14-11-2014-15:41 удалить
Ответ на комментарий Katrynka # Пофигисты принципиально горделиво не интересуются политикой. они выше этого. Они принципиально постят котиков и рюшики. Это ещё хуже, чем те, что по недоумию ненавидят.
Katrynka 14-11-2014-15:47 удалить
Ответ на комментарий Debut # це точно
так називаємі нейтральні та індеферентні
Vine_Lock 14-11-2014-22:10 удалить
Затьмарило очам та стали завидющi,
А руки все гортали до себе -
Народну волю краяли та зм'яли,
Але найкращi повстали сини...
Katrynka 14-11-2014-22:38 удалить
Ответ на комментарий Vine_Lock #
Пробач мене, моя кохана

Пробач мене, моя кохана,
За сльози на очах твоїх.
Пробач мене, що повернутись
Живим до тебе я не зміг.

Пробач мене за біль на серці,
Пробач, що ти тепер сама.
Так сталося, що все змінила
Ця найжорстокіша зима.

Не плач, кохана! Я з тобою,
Щоночі сон твій стережу,
А вдень – твій янгол-охоронець,
Тебе від лиха бережу.

Сини мої! І ви пробачте
За те, що я від вас пішов,
Пішов за правду поборотись,
Але, натомість, смерть знайшов…
Сини мої, моя надія!

Зростайте гідними людьми!!!
Цінуйте дім, шануйте матір,
Тепер у неї ви одні!
Пробач мене, моя родино,

Як в чомусь був я не правий,
Для мене Ненька Україна
Була, неначе – Дім Святий!!!

Автор – Володимир Чоботарь.
Присвячене загиблому товаришу Василю Аксенину
http://nebesnasotnya.com/geroyam-prysvyachuyetsya/probach-mene-moya-kohana.html
Небесна сотня

Вони сьогодні знову разом з нами.
Злетіли на Майдан мов голуби.
Пліч - опліч стали з кровними братами,
В цей день великий - слави і журби.
Той рік, як проводжали їх родини,
Не знали що не буде вороття.
Вони служили вірно Батьківщині,
В ту мить коли скінчилося життя.
Їх очі сяють невимовним блиском,
Тріпочуть крила, в неземній красі.
І рідний Київ розквітає дивом-
Мов квітка у смарагдовій росі.
І полум’я свічок, тремтить, яскраво,
У купі квітів рясно на землі.
І заклик з від усюд: « Героям – слава!»-
Немов спалахує на вічному чолі.

Харків'янка
Katrynka 25-11-2014-16:48 удалить
Ответ на комментарий Надежда_Старостина # дякую
гарний вірш
Ответ на комментарий Katrynka # Це мабуть тому, що з душі народилося ...


Комментарии (10): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Сину мій (Вікторія Русич) | Katrynka - Дневник Katrynka | Лента друзей Katrynka / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»