[показать]

В Україні прийнято поділяти етнографічні групи людей на такі регіони:

• Середня Наддніпрянщина,
• Полісся,
• Поділля,
• Південь України,
• Кар­пати,
• Слобожанщина 

Такий поділ регіонів не має чіт­ких меж, і в різних джерелах вони можуть мати різні назви.

Особливості традиційно-побутової культури кожного регі­ону складалися впродовж віків.

Вони залежать від природно-географічних умов, особли­востей історичного розвитку, культурних взаємозв’язків із сусідніми народами, про­цесів переселень народів тощо.

Середня Наддніпрянщина.

Середня Наддніпрянщина. Цей регіон є центром давньоруської народності, п культурного життя. Його ви­шивкам властиві пишні різнобарвні рослинно-геометризовані орнаментальні мотиви з вазонами, квітами, листям, бутонами (мал. 37).

Основні кольори вишивок Київщини — червоно-чорні, білі, з додаванням третього кольору — жовтого або зе­леного. Полтавські вишивки відзначаються ніжною гамою кольорів, вишуканим поєднанням білого та м’яких пастельних кольорів. Використовують усі відтінки бла­китного, охристо-золотистого, зеленого, сірого.

Властивими техніками є: «вирізування», «виколювання», «верхоплут», «настилання», «мережка», «стебнівка», «гладь», «солов’їні вічка», «зерновий вивід», «занизування», «хрестик» та ін.

Мал. 37. Вишивка Наддніпрянщини 

Споконвічні ліси й болота українського Полісся, його ландшафти та кліматичні умови, віддаленість від про­мислових і культурних центрів зумовили збереження на українських землях найдавніших елементів у народ­ному мистецтві. Вишивка цього регіону — вишукано проста та чітка за композицією (мал. 38). Домінуючим є найдавніший монохромний (одноколірний) геометрич­ний орнамент.

У вишивках переважає червоний або вишневий колір, який з часом підкреслюється синім або чорним. Поши­рені техніки вишивання — «занизування», «настилан­ня», «гладь», «дрібний хрестик», «мережка».

Мал. 38. Вишивка Полісся

Класичними техніками Поділля є «низь», «качалоч­ки», які виконують переважно одним, двома (червононим і чорним) або багатьма кольорами(мал. 39). Стібки лягають густими, насиченими лініями. Поряд з такими швами, як «низь», «гладь», «хрестик», «стебнівка», «настилування», «верхоплут», «зерновий вивід», «ви­різування», різноманітними видами чорних, білих та кольорових «мережок», застосовуються й допоміжні, контурні шви — «штапівка» («стебнівка»), якими об­рамляють та з’єднують окремі елементи композиції.

Мал. 39. Вишивка Поділля

У Карпатському етнографічному регіоні виокрем­люють три основні підгрупи: Прикарпаття, Карпати та Закарпаття.

Майже кожна хата в західних областях України на­гадує своєрідний музей народного мистецтва. Усі речі повсякденного вжитку прикрашають різноманітними вишивками, художнім розписом, різьбою тощо. Кожне село вирізняється своєрідністю використання технік ви­шивання, багатством орнаментальних композицій. Спів­існують рослинний, зооморфний і геометричний орна­менти, смислове значення яких сягає сивої давнини.

Вишивки багатокольорові, із застосуванням червоних, оранжевих, зелених, жовтих, чорних ниток (мал. 40). Така колористична різноманітність у вишивці поєднуєть­ся гармонійно. Типовою є вишивка вовняними нитками із згущеними стібками: окремі елементи обводять кольо­ровими нитками, що забезпечує рельєфний ефект.

Карпатський регіон характеризується використанням різноманітних технік вишивання: «кучерявий стіб», «настилування», «штапівка», «качалочка», «гладь», «низь», « виколювання», « хрестик» та ін.

Мал. 40. Вишивка Карпатського етнографічного регіону

Слобожанщина охоплює східну частину України. Техніка вишивання цього регіону має багато спільного з усталеними формами вишивки центральних областей України, але їй властиві й цілком своєрідні багатоколір­ні орнаменти, що виконуються технікою дрібного «хрес­тика», «півхрестиком», «гладдю» та ін. (мал. 41).

Колорит оздоблення вишивкою на Слобожанщині яскравий, із переважанням червоного кольору. Орна­менти подекуди вишивають грубою ниткою, завдяки чому візерунки справляють враження рельєфних.

Мал. 41. Вишивка Слобожанщини

Вишивка Півдня — наслідок взаємодії культур укра­їнського, російського, молдавського та інших народів, що заселяли цей край. Специфіка культур переселенців зумовила неоднорідний характер вишивок (мал. 42).

Мал. 42. Вишивка Півдня України

На вишивках Півдня позначився також вплив міста.

Із часом традиційний декор витісняється, одяг почали шити з яскравих, квітчастих фабричних тканин. Пере­важають такі техніки вишивання, як «гладь», «стебло­вий шов», «ланцюжок». їх використання дає великі можливості для вільного перенесення різноманітних орнаментальних мотивів на фабричне полотно.

ОСНОВИ ПОБУДОВИ КОМПОЗИЦІЇ У ВИШИВЦІ

Характер композиції вишивки залежить від рівня знань та задуму вишивальника. Творча уява вишивальника формується на спостереженні краси навколишнього се­редовища, вивченні традицій мистецтва вишивки, дослід­женні виробів-аналогів та інших джерел інформації.

Для побудови композиції вишивки необхідно володі­ти такими поняттями: композиція, орнамент, рапорт, колорит тощо.

Композиція вишивки — творче поєднання різних еле­ментів візерунка вишивки в єдине ціле та гармонійне розташування їх на виробі.

Композиції вишивки властива орнаментальність, ритмічність, симетричність, рівновага, пропорційність.

Орнамент — оздоблювальний візерунок, побудова­ний на ритмічному повторенні окремих його елементів, мотивів. Мотив — характерна особливість зображень, зокрема в орнаменті.

Слово «орнамент» походить з латинської мови і в пе­рекладі означає «прикрашати». Призначення орнамен­ту — прикрасити виріб, підкреслити його форму, за­класти глибинний зміст у кожний його мотив.

Рапорт орнаменту — ритмічне повторення одно­го елемента орнаменту за всією довжиною вишивки (мал. 43). Рапортом може бути будь-який мотив: геоме­тричний, рослинний, тваринний тощо.

Мал. 43. Рапорт орнамент

Традиційні орнаменти в українській вишивці за мо­тивами поділяють на чотири основні групи:

• геометричні (поєднання різ­них геометричних форм);

• рослинні (стилізовані* зо­браження рослин);

• зооморфні (стилізовані зо­браження тварин, птахів);

• антропоморфні (стилізовані зображення людей) (мал. 44).

• Що називають композицією вишивки?

• Яка відмінність між по­няттями «орнамент» і «мотив»?

Мал. 44. Традиційні види орнаментів

Симетричність вишивки. Українським орнаментам властива симетричність. У вишивці поширеною є дзер­кальна симетрія (мал. 45). Дзеркальна симетрія — вид симетрії, коли співрозмірні частини візерунка, що розташовані справа від лінії симетрії, точно відображають ся зліва від неї.

* Стилізація — спрощене зображення форм реального світу для візерун­ка вишивки.

Мал. 45. Дзеркальна симетрія в орнаментах

Традиційні способи розташування вишивки на виро­бах. Композиція вишивки пов'язана з формою оздоблю­ваного виробу. Традиційне розташування і співвідно­шення частин візерунка, його єдність із формою виробу вироблялися століттями. Серед способів розташування орнаментальних мотивів на виробах виокремимо такі: стрічковий, сітчастий, вазонний і розетковий (мал. 46).

Мал. 46. Способи розташування орнаментальних мотивів на виробах

Різноманітність у композиції досягається поєднанням кількох видів вишивальних швів (мал. 47). Поєднан­ня різних видів швів, комбінування орнаментів і ниток різних кольорів відкривають необмежені можливості у створенні нових композицій на основі власної фантазії вишивальника.

Мал. 47. Зразки поєднання швів у вишивці

Народні вишивки є взірцем мистецтва добору кольо­рів, виразності орнаментів, майстерності виконання технік вишивки, дотримання стилю. За такими зраз­ками розробляють нові ідеї. Мода на новоутворені види вишивок з'являється і зникає, а традиційні вишивки залишаються незмінними протягом багатьох віків та продовжують милувати око своєю довершеністю.

Чи знаєш ти

Елементи візерунків, їх колір у традиційній вишивці — це не просто геометричні, рослинні, тваринні чи інші зображення. З давніх-давен ці зображення мали символічне глибинне зна­чення. За народними віруваннями, вишиті на одязі та інших предметах побуту знаки-символи дарували щасливу долю, достаток, оберігали людину від поганого ока, злих духів.

Знак-символ— це зображення, яке має глибинний зміст, є оберегом та засобом спілкування.

Наші пращури простими геометричними знаками зображу­вали явища навколишнього світу, з яким вони жили в єдності. Так, пряма лінія здавна символізувала землю; хвиляста лінія — воду; трикутник — гори; ромб із крапкою посередині — засіяне поле; коло — сонце та місяць; хрест — джерело життя. Поєд­нані прості геометричні знаки зображують людину, що є сим­волом Берегині людського роду.

Знаки-символи в народній вишивці

Рослинні мотиви з’явилися пізніше, ніж геометричні. Найха­рактернішими серед них є виноград, калина, барвінок, хміль, дуб та ін. Серед зооморфних мотивів — зайці, коні, риби, півні, голуби, зозулі, метелики, павуки та ін.

КОЛЬОРИ У ВИШИВЦІ

Важливу роль у побудові композиції вишивки віді­грає колорит — гармонійне поєднання кольорів і від­тінків, що підпорядковані основному кольору. Коло­рит може бути світлим і темним, яскравим і тьмяним, холодним і теплим тощо.

Усі кольори поділяють на ахроматичні й хроматичні.

Ахроматичні* кольори — це безбарвні кольори, до яких належать білий, чорний і всі відтінки сірого кольору. Хроматичні кольори — це спектр різноманітних кольо­рів і відтінків, які можна утворити, змішуючи три осно­вні кольори: червоний, жовтий і синій.

Вдалою демонстрацією спектра хроматичних кольо­рів є природне явище веселки, у якій виокремлюють сім кольорів: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий (мал. 48).

Мал. 48. Види кольорів

Перехід між кольорами веселки поступовий і непе­рервний, тобто існує безліч різноманітних кольорів і від­тінків. Наприклад, жовтий колір поступово переходить у зелений: від різних відтінків жовтого, жовто-зеленого — до різних відтінків зелено-жовтого і зеленого.

*   У перекладі з грецької «а» — заперечна частка, «chrome» — колір.

Кольори розрізняють за:

• властивостями — тон, насиченість, світлість (яс­ність);

• характером поєднання кольорів — споріднені, споріднено-контрастні, контрастні.

Властивості кольору. Усі кольори розрізняють за та­кими властивостями: тоном, насиченістю і ясністю.

Тон* кольору — власти­вість, яка визначає наявність основного кольору в інших.

Тон і відтінок — синоніми.

Таблиця З. Приклад контрастних кольорів

У багатоколірних вишивках зазвичай переважає один або два основні кольори. Інші кольори лише доповнюють кольорову гаму, підкреслюють основний колір. Тому спо­чатку визначають основний колір, а потім добирають інші.

В одній частині кольорового кола розташовані хо­лодні кольори (синій, голубий, фіолетовий), в іншій — теплі (червоний, жовтий, помаранчевий) (див. мал. 53, с. 90). У межах кожного кольору є більш теплі й більш холодні відтінки. Наприклад, зелений колір може бути теплим, якщо в ньому домінують відтінки жовтого, або холодним, якщо в ньому домінують відтінки синього. Так само червоний колір із жовтим відтінком більш теплий, а із синім — більш холодний.

Світлі відтінки одного кольору розташовані з внутріш­ньої сторони кольорового кола, а темні — зовні.

Багатство колориту не в строкатості, а в різноманіт­ності відтінків і переходів кольорів. Художня вишивка, виконана в теплій і холодній кольоровій гамі, має своє­рідно гарний вигляд (мал. 58).

Мал. 58. Вишивки, виконані в теплій і холодній кольорових гамах

Колір має загадкову і могутню силу. Наблизитися до її розгадки можливо лише за умови серйозного вивчення питань щодо гармонійного поєднання кольорів у процесі проектування і виготовлення виробів із вишивкою.

• Один і той самий орнамент помітно змінює вигляд відповідно до дібраних кольорів вишивальних ни­ток і тканини основи.

• Один і той самий колір може здаватися більш те­плим чи холодним, світлим чи темним, яскравим чи тьмяним залежно від сусіднього кольору. Ця власти­вість дає змогу передати об’єм і рельєфність деталей вишивки, наблизити або виокремити одні частини візерунка та віддалити на задній план інші.

Ступінь виразності кольору залежно від поєднання з іншими

•   Предмети вишивки на першому плані повинні мати більш чіткий контур, яскравіший колір.

•   Віддалені предмети вишивають приглушеними ко­льорами, щоб вони не впадали різко в очі, а тільки вигідно відтіняли предмети переднього плану.

•   Тканина основи, на якій виконана вишивка, не по­винна бути яскравішою, ніж сама вишивка.

Чи знаєш ти

Веселка — надзвичайно красиве явище природи. Образ веселки в українській і світовій міфології за­ймає визначне місце. Існує багато дивовижних легенд, казок, зага­док, повір'їв про веселку.

Є легенда, що веселка — це шлях до неба, велетенський міст, яким сходять на землю янголи. Про це свідчить і її друга назва «райду­га» — райська дуга. За біблійною легендою, веселка — це знак угоди між Богом і людьми. Після потопу Бог пообіцяв правед­ному Ною, який урятувався з родиною, що більше ніколи не на­силатиме на землю такої страшної нищівної зливи. На згадку про це Він створив веселку.

Уперше безперервну спектральну смугу на сім кольорів роз­бив Ісаак Ньютон у XVII ст. Це розбиття умовне і багато в чому випадкове. Вважають, що Ньютон перебував під впливом єв­ропейської нумерології і ґрунтувався на аналогії із сімома но­тами в октаві та сімома планетами Сонячної системи, які були відомі на той час.

РОЗРОБКА ВІЗЕРУНКА ДЛЯ ВИШИВАННЯ

Кожен виріб потребує особливого композиційного рі­шення для його оздоблення. Під час розробки візерунка вишивки, побудови композиції враховують:

• спосіб розташування композиції вишивки на виробі;

• призначення виробу;

• форму і кольорову гаму виробу;

• якість матеріалів виробу;

• техніки вишивання, які будуть використовуватися.

Композиція візерунка вишивки і місце її розташуван­ня на виробі залежать, перш за все, від форми виробу, який оздоблюватиметься, та замислу рукодільниці.

Способи розташування композиції вишивки на су­часних виробах. Тобі вже відомі основні способи розта­шування вишивки на традиційних виробах (див. § 10). На сучасному одязі вишивку розташовують у найрізно­манітніші способи, аби вона гармонувала з формою тієї чи іншої моделі, підкреслювала її витонченість (мал. 59).

Мал. 59. Сучасний одяг з різними способами розташування вишивки продовження

---

ДЖЕРЕЛА для вивчення теми:

http://etno-vyshyvanka.kiev.ua/ru/4635_staty/view/...osti_ukrainskih_vyshivanok.htm