Самотньо... "У світі є, хоча б одна людина, яка постійно думає про тебе, перед тим як заснути." Чомусь так важко в це повірити...
Сумно... Закінчується осінь...
Падав дощ. А, значить, щось змінилось. Дощі часто приносять зміни... Люблю їх. Сидіти на підлозі і пити гарячий зелений чай. І думати. Важко доводити до кінця власні думки... Ні, я рідко плачу. Чомусь це так важко тепер - легше згадувати. Сьогодні, коли йшла додому, згадувала хороші моменти...
Цікаво, коли б сьогодні був мій останній день, що б я робила? Напевно, про це не можна думати, та все ж... В останній день, як ніколи, хочеться дива. Я досі вірю в чудеса. Така собі химерна дівчина, що в них вірить...
Випадково написала: ". А колись за любов помирали. А тепер любов – це квіти і одна сигарета на двох.". І задумалась...
Все змінюється...
...