Переглядала фото... завжди захоплювалася ними... Я маю на увазі незрозумілим виміром на фото... Там час зупинпвся...там все залашилося без змін... Тільки у тому вимірі ми можемо не торкатися землі, тільки у тому вимірі волосся може стояти дибом без напруги та засобів для фіксації...а головне у тому вимірі - там нічого не змінюється... Якщо ми там усміхаємося - ми будемо усміхатися завжди, якщо нам там сумно - цього вже не змінити, усе має місце у житті...
А справжнє життя просто біжить, а ми захекавшись, намагаємося його наздогнати...й летимо настільки швидко, що не помічаємо деяких змін... дивно...а на фото нічого не змінюється...
сумую...