Серце розривається на куски... пуста кімната і баночка від йогурта...
Да... кращого розкладу я й не очікувала... Все так банально...але здається...нічого мені не здається...
Пуста кімната... я як у заперті між 4 стін. І як не дивно, мій телефон мовчить,ну і нехай мовчить... подумаєш... я від нього не залежна...
Так свобода вона напевно повязана з самотністю...
хм...
треба щось міняти? а може досить? може варто зупинитись... зупинитись...час він змінює всіх...несправедливо...
ще годину тому баночка з йогуртом була повна, а зараз... а зараз пуста...
йогурт,це відь дрібниці...
Зберігаю почуття хочу бути веселою,а всередині вимираю...це не можливо зрозуміти не відчувши...
це страх...залишитись одному... і ти...ти карабкаєшся наверх, поблище до сонця...надіюся не марно...
часто тебе забувають одні, але... але знаходять інші...
не все втрачено...
особливо тоді коли ти не маєш відповіді на запитання і чекаєш...даремно...

29 серпня 2009