-          Ну что всегда??? Ты почему это не спишь ещё?? – спитала Віка-буркотунчик у Сашка Джмелика.

-          На душе не спокойно))) – висвітив чат у відповідь.

«Знову безліч думок… блін, знову вони… коли ж вони повстають на місце… чому нема якось «вкл/выкл», як було написано на радянських вимикачах. Великі, темні, кострубаті… В дитинстві весь час доводилося до них підстрибувати… От проблеми тоді були :-D… і знову думки… Точно «кони привередливые»… Навіть Висоцкий їх не обуздав… А душу рвало напевно по більше мого… Чуть помедленние кони… Ага, щас…Взяли тобі і зупинилися і на перший-другий розрахувалися» -  такий хаос наповнював його голову вже не перший вечір. «Зате «сливочні» виграють вже 5:2…  насолодження дивитися на людей, які грають, хоча ні… працюють… ні… створюють в своє задоволення… а що самому робити… де то задоволення… друзі?… десь є… знайомі?... вони як знижки – і ніби є, і в той же час платиш за товар, ту суму, що б заплатив і вчора без знижки :-D… знову вибір…знову він... »

-          Пачему єто??? Ещё скажи, что меня нет рядішком)))(В-Б)

-          ты и не должна там быть)))… так что не через тебя)))(С.Дж.)

«А ще Буркотунка… Хоча і сам люблю так пожартувати, що є центром всіх проблем людини… Але щось по відношенню до себе відчуваєш якусь свою неспроможність… Хоча що воно значить… скажем по простому – хр… тут діти, значить просто не весело)))»

-          ))))))))))Это хорошо..(В-Б)

«Ще б пак… можна було б подумати, що якби сказав, що через неї, то не була б така сама відповідь… все якось передбачувано, одноманітно, навіть одна відповідь на всі питання»

-          Ну за кого так сильно переживаешь???(В-Б)

-          я б не сказал, что за когото)))… я за вцелом(С.Дж.)

«От брехунчик… Хоча чого… Я ж не за когось одного… Я за цілу групу… І я, і вона, і вони і навіть воно… Серіал можно зняти… Були «Багаті плачуть», а тепер буде «Всі плякають»… або ремствують… О як гарно звучить… Не дарма кажуть, пиши товаришJ… За Арканова здається сказали, що в його очах весь біль єврейського народу, то в душі напевно біль локальних знайомих… І все ниє… «Э-э-э… тут  резать, батенька, надо…» »

-          За жизнь? (В-Б)

-          Пускай сама за себя (С. Дж.)

«Сильно задвинув… Хвілософ… Скоро сам буду на 500 гривнях красуватися… І знову ті думки… За Оленку Їжачка… А вона ж мене розкусила… Таки я спалахуйка… Ну що поробиш… Краще горіти і бути символом, ніж лежати у коробціі думати, а що там поза її межами… Чи  є там життя? І куди пішла та зверхнього ряду? Сірники, спалахуйки… »

Люда Тюльпан: если от судьбы удалось уйти, значит не судьба :)

«А-ля Сара Конор))) No Fate… А хто Шварц? Без нього Термінатор, не Термінатор… От дядько прописався… I’ll be back… а в 4 не зміг))) от тобі і вір чоловікам… г-г… ну мені можна, навіть потрібно… але чи варто?»

-          а что ж так судьбоносно)))(С. Дж.)

-          привет))) да-да)))))) почти разгадала тайну жизни))))))а ты че не спишь?)(Л.Т.)

«І всім цікаво, чого не сплю… Цікаво із цікавості чи ввічливості… Мабуть останнє… З точністю до 90%»

-          не хочется)))) и как разгадка? Не разочоровала?(С.Дж.)

-          пикантная)))та неее) даже самые кислые лимоны могут быть сладкими, если их посипать сахаром..)))) а я скоро спать)(Л.Т.)

«Всі спатки… один я як Аврора… революціонер, йолкі-палкі… Але знову Їжачок… Знову ці думки… чому одні питання? Нема щоб на всі ваші відповіді знайдуться питання… А тільки ваші питання – самі і відповіді придумуйте… Зміниться… Значить таки є тепло… Але чи для мене? Так, Порту-Брага… Перший тайм 3:0… Ну тут все ясно… тре й самому йти спатки… Ще й ці «Історії кохання», що ж так голосно включили… От тако подивишся і проблеми твої не проблеми, а так- задачки… Хоча ні – задачища)))) В кожного свої трагедії, свої радощі… Так і живемо…»