ПЕКТОРАЛЬ. ТАЄМНИЦІ.
[показать] |
Золота пектораль є шедевром стародавніх майстрів. Складність сплетення фігур, їх ракурси говорять про високий рівень їхньої майстерності. Автор золотого дива був, можливо, причорноморським елліном - нащадком переселенців із Середземномор'я, що осіли на берегах Понта Евксинського в VII-VI ст. до н.е. |
|
Проте, деякі дослідники вважають, що він міг бути і етнічним скіфом (адже майстер досконало знав скіфську міфологію, скіфські звичаї і обряди), та, поза сумнівом, що довгий час він прожив і вчився в Пантікапєї – столиці ювелірного ремесла північного Причорномор'я. Він чудово володів всіма (часом загадковими для нас) тонкощами античного ювелірного мистецтва. Пектораль виконана з великою майстерністю.
Кожна деталь вражає закінченістю, філігранністю. Ідеальні пропорції зображених тварин у спокої і в русі, способи "вписування" фігур у фоновий простір, роблять це творіння близьким до витворів грецького мистецтва тієї пори, зокрема, до барельєфної скульптури на фронтонах грецьких язичницьких храмів, навіть до такого всесвітньо відомого, як Парфенон.
|
|
Версія перша. Модель Всесвіту.
Триярусна будова пекторалі, мабуть, відображає уявлення скіфів про Всесвіт.
Внизу—боротьба коней з фантастичними грифонами, дикі звіри: можливо, це образ світу стихій, світу демонів, світу, чиє коріння йде в підземне царство, у володіння смерті.
Середній ярус заповнений великими, прикрашеними блакитною емаллю квітками, зображеннями гілок і птахів. Він може символізувати дерево життя, - атрибут скіфської богині-матері Табіті.
Верхній, основний ярус зайнятий неймовірно виразними, «документальними» сценами життя кочовища. Два напіводягнені бородані, відклавши сагайдакі з луками, шиють одяг з баранячої шкури; поряд молодий скіф доїть вівцю, ходять коні і корови, злітають птахи. Є думка, що це не просто побутові замальовки, а образ вищого світу, де творять урочистий новорічний обряд. І не прості скіфи возяться із овчиною, а два легендарних володарі в Світі Горішньому шиють магічне вбрання із золотого руна... Чи не того, за яким плавали аргонавти?..
|
[показать] |
|
Новий рік починався у скіфів у весняне рівнодення - в кінці березня, коли все оживае дихає весною. Новорічне свято було у скіфів найзначнішим культовим святом. Вважалося, що набирається цілющих сил не тільки все живе в природі, але і сам цар наповнюється свіжою силою і мудрістю, оскільки символічно вступає в священний шлюб із богинею родючості. Більш того, скіфи вірили, що в новорічне свято їх царі давали поштовх цілому річному циклу, життєдайним силам природи.
|
[показать] |
[показать] |
|
Три світи—корені, стовбур і крона Світового Древа, вони ж царства мерців (демонів), живих людей і вищих, божественних істот—були основою космогонії багатьох племен. Зображення тварин також носять символічний характер. Так, заєць в скіфській міфології – уособлював щастя (таке ж невловиме і полохливе, таке, що боїться щонайменшого шереху). Під час святкування скіфського нового року чоловіки племені здійснювали ритуальне полювання на зайця. Два коники (а за зтвердженнями ентомологів – це парочка, цебто самець і самиця) символізували продовження роду.
|
[показать] |
Версія друга. Карта володінь скифів.
На знаменитій пекторалі Мозолевського відображена символічна карта стародавніх володінь скіфів ("скіфського квадрата", по Геродоту), Чорне море і прилеглі до нього землі. Добре помітна лінія морського узбережжя від Босфору до Кавказу. На карті немає Азовського моря. Але, за даними українських археологів-підводників, в давнину рівень азовських вод був нижчий теперішнього на 9-12 метрів. Керченська протока також ще не існувала. Фактично, було наявне лише вузьке прісноводне озеро Меотіда. Так от, - воно на пекторалі є!..
Важливо підкреслити, що всі фігури пекторалі, по своїх контурах схожі на 16 особливих територій - земель, які свого часу входили до складу Великої Ськифії (6 ст. до н.е.), це т.з. легендарні “благі землі”, що розміщені від Алтая ка Іспанії. У центрі головна земля - Ськифія (нині Україна). На пекторалі вона зображена у вигляді баранячої шкури-егіди, яку тримають два скіфських царя брати Пал і Нап, нащадки легендарного Скіфа, що, певне, означає двовладдя. Якщо перевернути пектораль нижнім, опуклим краєм догори (а саме такою предстає прикраса, коли її піднімають з грудей до очей), на овечій шкурі можна побачити Кримський півострів, характерні контури півдня України! А рука того царя, що стоїть навколішки ліворуч, вказує на точку в околицях Мелітополя...
Опуклості на пекторалі позначають гори і підвищення, глибокі лінії - річки. Можна розібрати в золотому плетінні частини територій теперішніх Росії, Молдавії, Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини...
|
|
Очевидно, вся ця географічна премудрість 2500 років тому була зрозуміла лише спеціально навченим персонам, жерцям, царям, воєначальникам. Володар завжди носив із собою схему своїх володінь!
|
|
На думку дослідника С. Паукова, в скіфському році 16 місяців по 23 дні в кожному, оскільки його структура розрахована на 368 днів (16 х 23 = 368). Але, скіфи вже в ті часи знали, що в році 365 днів. Для корекції відліку часу за своїм календарем вони просто не враховували 3 дні (21,22,23 червня) в період літнього сонцестояння (368-3=365). У високосний рік не враховували 2 дні - 22,23 червня (368-2=366). Час також обчислювали і великими періодами по 16 років - т.з. скіфськими індиктами, назви яких такі ж як і у місяців року. (Грецький індикт колись дорівнював 15 рокам.)
|
[показать] |
[показать] |
[показать] |
|
Скіфи були язичниками, тому у кожного дня, місяця, року, іиндикту, і так далі були свої божества часу у вигляді домашніх тварин, які були розташовані на пекторалі по колу. Всього їх було 16. Зодіак - це “коло тварин”.
Новий рік святкували 21 березня в день весняного рівнодення, при цьому відлік часу починали з 1 січня, як за григоріанським календарем, яким ми зараз користуємося.
Скіфське літо - це період з 3 квітня по 30 вересня. На пекторалі до цього періоду скіфи зображені в теплих каптанах, а в літній період вони зображені напіводягненими, що вказує на спеку. До речі, пектораль - це ще і точний астрономічний прилад - стародавній сонячний годинник.
Таємницю календаря пекторалі знали тільки царі і жерці, інші представники еліти скіфського суспільства, що допомагало їм, на основі знань, управляти народом
|