A.S. - Я тебе люблю. Кохаю. Люблю. Обожнюю тебе. Люблю. Кохаю

- Досить зізнаватися в кохані. Мені здається, що ти хочеш переконати мене, в тому що це правда.

- Зовсім ні. Я себе переконати хочу, що кохаю тебе.

Ми іноді такі самотні, нещасні, шукаємо до кого б це прихилити свою голівоньку, хто б приласкав, цьомнув у губи. Нам все не вистачає когось. Кидаємось на першу ліпшу. Переконуєм себе, що кохаємо. Переконуємо себе тому, що так здається було б правильно. Кохати було б правильно. Переконуємось, і перетворюємо своє життя в суцільні цємчики і обіймашки, в суцільні тремтливі погляди, в суцільну примітивність. Замість того, щоб дотягнутися до зірок на небі, малюємо їх собі тут, на землі. Втрачаємо розум і вміння думати. Перестаємо боротися, забуваємо про усі мрії і цілі. Замість насолоджуватися тим як її ім’я злітає з твоїх вуст, придумуємо інші імена, на кшталт сонечко, зайчик, рибка, маленька. А потім знову і знову розплющуємо очі, коли вітер розвіє туман. Дивуємось собі, своїй наївності.

Та іноді, настільки заграємося своєю самотністю, що поряд опиняються друзі. Безліч друзів. Ти обираєш з ким і про що, куди іти, про що з ким мріяти, і що дарувати їм. А потім часто переконуєш себе, що нічого більше тобі і не потрібно тут. Все мовляв є, усе задовольняє. Закохуєшся, і як дурень, переконуєш себе, що ні, що вона подобається тобі просто, що вона тобі приємна, що тобі цікаво з нею. Та ні, ти не кохаєш її. Смішно. Бо тепер навкруги інший туман. Звичайно, ти так ніколи не кохав. Ти завжди переконував себе у цьому. Бо хотів щоб так було. Та тепер тобі просто справді добре. Замість того, щоб тисячу разів повторювати, що кохаєш, просто розмовляєте про все і ні про що. Замість того щоб сидіти в обіймах один одного, гуляєте всюди, і показуєте один одному світ. Замість того щоб манерно приховувати, грати у неприступність, чи зверхність, щиро смієтеся, не приховуєте страх, дивуєтеся щиро, і відверто розділяєте переживання і думки. Замість підбирати слова, щоб бува не образити, жартуєте і смієтеся одне над одним.

І всі навколо це давно помітили. Хтось заздрить, хтось ненавидить, а хтось радіє разом з тобою. Один лиш ти сумніваєшся, і нічого не бачиш…