Ніяк не зрозумію де моя вина
Чому я заблукала у коханні
Як капля не допитого вина
Що мовчки червоніє у бокалі
У лабіринти твого серця я зайшла
Я тут не перша й мабуть не остання
Та час лікує і змирилась я
І ось настала мить признання
Сьогодні скажу те що ти давно чекав
Кохала я тебе кохала справді
А ти до мене почуттів не мав
Ну ж бо поглянь у очі правді
Я віддавала все що лиш могла
Всю свою ніжність вірність і кохання
А ким для тебе я була
Пустою лялькою яка виконує бажання
Зміїним ядом вимита стріла
Наскрізь пробила це мовчання
Вилилась правда та що вічно гірка
Й спалила двох сердець єднання