я прагну підтримки.... Ні я не сама, я просто самотня...
переглядаю банальні картинки з стішками, про любов і т. д. і там так часто пишуть правду, мою правду...
сама ближча людина може завдати такої болі... і так хочеться нею поділитись, так хочеться віддати її кусочок комусь, щоб не тільки тобі було херово, щоб і ще хтось таке відчував... і інколи вже не взмозі контролювати підсвідомість роблю це...
а потім жалію, дивуюсь собі... і знову ця пустота, знову самотність...
в такі моменти мене врятуює тільки твоє дихання в трубку, твої слова, твоя присутність, відчуття що ти біля мене, що я тобі потрібна і таке просте слово "люблю" якого ти не можеш запамятати...

Спасибі тобі що ти є у мене