Проснулась з жахливим відчуттям що хочу померти і ніяк воно мене не відпускає. Не треба читати в день дурнуваті книжки про боротьбу зі страхом, а ввечері на додачу дивитись дурненькі серіальчики щоб забутись. Часу в обмаль, а дні знову розписані. І добре, і погано. Люди все одно на першому місці. А я спробую забутись роботою.