Рецензия. Игорь Удачин. Встретимся в Эмпиреях
Настроение сейчас - задумчивое
|
Бій з буденністю, або „Зустрінемося в Емпіреях” Ігоря Удачіна |
|
Бой обыденности, или «Встретимся в Эмпиреях» Игоря Удачина |
Мы всегда жили против шерсти,
во всем и с упрямым постоянством
выбирали окольные пути.
Называли себя другими именами,
разговаривали на другом языке,
в головах блуждали другие мысли,
в сердцах гнездились другие чувства.
|
Останнім часом, як це не прикро, вартісність книжки вимірюється кількістю продажів, а також гонораром і популярністю, що їх вона приносить своєму автору. Книжка також стала продуктом у нашому всуціль споживацькому світі. Однак, що б там не говорили про бестселери, в пам’ять вкарбовуються саме ті твори, що залишають після себе запитання, змушують задуматися, озирнутися навколо, заглибитися у себе. І до такої нечисленної категорії, як на мене, належить роман Ігоря Удачіна «Зустрінемося в Емпіреях». |
|
В последнее время, как это ни прискорбно, значимость книги измеряется количеством продаж, а также гонораром и популярностью, которые она приносит своему автору. Книга тоже стала продуктом в нашем сплошь потребительском мире. Однако, что бы там не говорили о бестселлерах, в памяти запечатлеваются именно те произведения, которые оставляют после себя вопросы, вынуждают задуматься, оглянуться вокруг, углубиться в себя. И к этой немногочисленной категории, по моему мнению, принадлежит роман Игоря Удачина «Встретимся в Эмпиреях». |
|
На перший погляд – дивна назва. Зараз у шані, так би мовити, назви простіші. То ж хтось задумається, хтось зазирне у словники, а хтось махне рукою і почне читати в надії, що „далі буде ясно”. Емпіреї – це поняття античної натурфілософії. На думку давніх греків саме там, у емпіреях, на самому вершечку неба жили боги. У переносному ж сенсі це поняття означає ту невидиму висоту, якої ми досягаємо у своїх думках та мріях. Отже сама назва вказує нам на складність твору. Я би сказала, що основна ідея твору – це ідея відповідальності (за себе, за дорогих людей, за життя загалом), а також необхідність реально дивитися на речі, тобто змінювати те, що можна, і миритися з тим, що від тебе не залежить. Тому ця книжка буде просто не до снаги тим, хто прагне чогось захопливого і легкого.
Закономірне питання – про що ж книга? На думку спадають тільки загальні слова – про життя, мрії, дружбу, любов, смерть. Однак я б сказала що цей роман про життя коротке і яскраве, що кожної миті сповнене сенсу; про мрії, здійснення яких перетворює звичайне існування на справжнє життя; про дружбу, що допомагає перебороти внутрішні страхи і ніколи не йде на егоїстичні поступки; про любов, що залишившись мрією, осяває життя краще, ніж любов реалізована та загублена у буденності; і про смерть як втрату і здобуток, як межу між різними вимірами, а не кінець всього. |
|
На первый взгляд – странное название. Сейчас в почете, так сказать, названия попроще. Кто-то задумается, кто-то заглянет в словари, а кто-то махнет рукой и начнет читать в надежде, что «дальше будет ясно». Эмпиреи – это понятие античной натурфилософии. Согласно верованиям древних греков именно там, в эмпиреях, на самой вершине неба жилы боги. В переносном же смысле это понятие означает ту невидимую высоту, которую мы достигаем в своих мыслях и мечтах. Следовательно, само название указывает нам на сложность произведения. Я бы сказала, что основная идея произведения – это идея ответственности (за себя, за дорогих людей, за жизнь в целом), а также необходимость реально смотреть на вещи, то есть изменять то, что можно, и мириться с тем, что от тебя не зависит. Потому эта книга будет просто не по силам тем, кто хочет чего-то увлекательного и легкого.
Закономерный вопрос – о чем же книга? В голову приходят только общие слова – о жизни, мечтах, дружбе, любви, смерти. Однако я бы сказала, что этот роман о жизни короткой и яркой, в которой каждое мгновение наполнено смыслом; о мечтах, осуществление которых превращает обычное существование в настоящую жизнь; о дружбе, которая помогает перебороть внутренние страхи и никогда не идет на эгоистичные уступки; о любви, которая оставшись мечтой, озаряет жизнь лучше, чем любовь реализованная и затерявшаяся в буднях; и о смерти как потере и достижении, как черте между разными измерениями, а не конце всего. |