Настроение сейчас - сумне

Як вже хочеться тих канікул... Поїхати б кудись навіть до бабусі в село...всерівно куди лишень подалі від цього міста. Від цьої пилюки, цих людей, які нормально ставляться до тете в твоїй присутності, а коли тебе нема говорять огидні речі, поїхати б подалі від цих викладачів які прагнуть тільки грошей, грошей і більш нічого...Поїхати б кудись далеко далеко де нема нікого тільки ти і тишина - це так чудово. Але ще два тижні, ще два тижні мучитись в цьому коледжі, дивитись на тих людей яким ти поф... а вони усміхаються до тебе. Ще два тижня дивитись на тих підлиз які тільки те й вміють як давати взятки... Пошвидше б ті канікули. Як я їх люблю. Вчора сиділа на вікні і думала якби люди вміли літати, я б полетіла в небо високо високо щоб ніхто мене небачив, полетіла б до НЬОГО, заглянула б у його вікно, подивилась б йому в вічі, що там в ньго на душі, про кого він зараз думає... Як мені вчора захотілось політати..але недано...сумно..обідно... Але небуду нарікати на нашудолю, якщо ми невмієм літати значить так треба...ЦіКаВо чому хлопець симпатичний, молодий йому лиш 18 років, з достатком, думає про смерть, чому він розчарувався в житті,невже через кохання чи через те що батьки закордоном а він з сестрою молодшою на рік... Невже він любив а вона йоо покинула от віт тепер і ... Але це все тільки мої думки, що в нього в голові ніхто незнає... а як жаль...