Чорне і біле....
Щоб побачити деталі треба широко відкрити очі...Або навпаки, міцніше їх закрити...
Світ продовжує обертатись навкруг, роблячи VIP-персоною відчуття власного егоїзму...
Деталі....Реальність - просто міф... Кожен вірить тільки у те, у що хоче вірити... Кожен бачить тільки те, що хоче бачити.... Або у те, чого боїться...
Життя у власних іллюзіях - все буде якнайкраще! мусить бути, бо в цьому всі запевняють...а проти суспільства йти даремно.... краще повірити....
Як важко інших сприймати серйозно... Як важко не бути іграшкою...
Знаєш, це так звично - говорити іншим - "Ти мене не розумієш..." і одночасно продавати білети на виставу свого життя...
Вигадувати проблеми, абстрагуватись, дивитись на все зі сторони, розбиратись з усім, рухатись - ну типу жити, бо рух то і є життя....
Стояти на місці нудно... Бути ідеалом складно... Але Богом напевно ще важче... Контроль над власною персоною втомлює...
Хтось, хто живе поруч думає, що це його світ.... Ну хай (якщо замість букви "а" поставити букву "у" вийде інше слово)... Я йому його дарую.... Здачі не треба...
Мій світ мене давно стомив....Шукати інший страшно.... Вірити у твій ще рано....
Тікати - нема куди... Виходу - нема як співали "СПЛІНи"... Є супермаркет під назвою - життя.... Товари під назвою - життєві ситуації....
А ще як бонус - підвіконник, навушники, музика, сигарети і....знаєш, я вже просто професіонал у вмінні готувати собі чудовий коктейль під назвою "Все з нуля".... Рецепт простий 1/2 горілки і дві треті сліз....
І може ти все таки мені скажеш - щоб побачити деталі - треба широко відкрити очі, чи навпаки міцніше їх закрити?....