[294x350]Настроение сейчас - печальне.....
Думки сновигають в голові, як зграя наполоханих ворон....
Холодно....Дощ....Люди з байдужими обличчями внизу.... Ми для них весь світ і пусте місце одночасно....
Можна створювати безліч ініціацій душевного суїциду, а ніхто і не помітить... Це чимось схоже на вдало виповнений трюк професійного фокусника, коли його розпилюють на куски, а він все одно залишається неушкодженим....
Буває одним поглядом чи поцілунком, можна зупинити війну, а буває і навпаки, хоч як не трахай власну свідомість і власні принципи, все одно результат нульовий.... Хоча іноді нуль це ще не мінус....
Але все одно страшно... Хочеться стабільності і впвненості у майбутньому (і це не залежить від рівня егоїзму), хочеться тримати все в руках, але налітає буря і все розсіюється і вже не знаєш що робити, бо розумієш, що збирати все заново дуже довго...... А стільки потрачено сил....
Просто розумію, що я повинна все гарно обдумати перш ніж щось робити чи не робити....
Іноді це так важливо....