[700x525]Сьогодні поговорила по душах з однією хорошою людиною... Я хоча і бачу її рідко, але все одно вона завжди дає дуже слушні поради...
От дивлюсь на неї...Їй 25. Ніби так мало, а стільки життєвого досвіду ....
Вона мене навчила легко впускати у своє життя нових людей, і так само легко відпускати... За що я їй безмежно вдячна...
Хтось не погодиться і скаже, що не можна так, бо необачно впустивши "трактор" він може потолочити все у душі, що там є.... Але то неправда...
Бо, якщо закрити себе на ключ і жити в "коконі", можна пропустити багато цікавого і так і не пізати цей світ....
Все моє життя побудовано на тому, що для мене зробили інші... Що я зробила для інших... Чому я не можу черпати свій досвід з теорії, чому я беру щось для себе тільки коли набиваю свої власні шишки?  Начебто доросла людина, все вже має бути добре, все має йти по стандартному сценарію, як це іде у середньостатистичної дівчини...  А сама собі не хазяйка...Міняюсь як хамелеон... З одними я одна, з іншими інша.... З кимось веду себе, як повний придурок, з кимось так ніби в мене досвіду на 20 років вперед....  Хтось бачить у мені дибіла, хтось каже, що багатий потенціал і радить не проjбати його....  Одні кажуть забий, лайна ще буде повно, інші "радять"  наступнього разу подумай десять раз, перш ніж робити необачні кроки.... То як бути? Як одразу зрозуміти, що за людина намагається вписатися в моє життя? І як пізнати чи здатна ця людина на підлість чи ні?
Якщо берешся товаришувати з кимось солідно меншим за тебе, то ніколи не намагайся стати з ним на рівні...Максимум ти можеш бути саршою подругою зі старшими інтересами... Ти вже пройшла цей свій час радісного по*уїзму, і його не вернеш. Це як в грі, якщо ти піднялась на рівень вище, то і вимоги стали іншими. З"явились нові функції, нові можливості. Скористуєшся старими, одразу "вб"ють". Треба відчувати час. І не намагатись зберегти себе одвічним підлітком для всіх....  Ти просто законсервуй своє дитиство в собі, і якщо випускаєш його на волю, то лише тим, хто не використає його проти тебе...  А ще запам"ятай, з тими з ким ти п"єш з одного стакану, то не твої друзі, то просто знайомі, а ті з ким  мовчиш десять хвилин і за цей час в голову не приходить думка встати і піти додому, ото друзі...І не намагайся мати багато СПРАВЖНІХ друзів, їх має бути мало, стільки, щоб ти могла перерахувати на десятьох пальцях. Хто має багато друзів, той насправді немає жодного СПРАВЖНЬОГО друга. Багато можна мати ТОВАРИШІВ, ЗНАЙОМИХ і просто "СОБУТИЛЬНИКІВ"  Друзі ніколи не будуть СВАРИТИСЬ з тобою через те, що вони тільки чули, бо якщо вони дорожать одне одним, то спершу не поліняться копнути глибше, бо є одна умова, коли можна не боятися образити друга, це коли ти можеш сказати йому правду і тим самим доказати свою вірність. З усіма ти так не поступиш? Принцип толерантності не дозволить, а з справжнім другом саме так і вчиниш. Бо ДРУГ цінується.... Знаєш в Америці не так як у нас, там інші життєві принципи. На першому місці там діти, на другому ДРУЗІ і кохана людина (так, кохана людина прирівнюється до КРАЩОГО ДРУГА)  і т.д.  Це у нас тільки діє такий абсурд, що "нє імєй сто рублєй, а імєй сто друзєй"...  Того і в нас вважається нормальним коли, хтось когось підставляє... Одним другом зі ста менше, невелика втрата. У них такого мало... Нашим людям, ще треба дорости до такого.  А фальшивих друзів можна порівняти тільки з тін"ю, вони завжди з нами коли сонячно і покидають нас тоді коли наступають сутінки. Перш ніж відкривати їм всі грані своєї особистості перевіряй їх. Чи вони саме ті, хто готові пізнати тебе справжню..  Бо є такі люди чия ненависть і байдужість, більш цінніша, ніж дружба з ними. Навчись вичисляти таких. Пізнавай їх перша, ніж вони тебе встигнуть хоча б впізнати на половину. У жінок дружба ще більш тяжка. Жінки ревниві істоти, і іноді ця ревність переростає у фобію. Не дай Бог знайти таку ПОДРУГУ, яка б у тобі знайшла об"єкт цієї фобії. В таких випадках безрезультатно доказати свою правоту, вихід тільки один сказати прощай і забити на все. І останнє,  поновлена дружба схожа на канат, що првався і його зашили, можна називати канатом, але стрьомно лізти по ньому до стелі.