Это цитата сообщения pan2000 Оригинальное сообщение

перфокарта

бувають дні коли нічого не хочеться, хочеться лягти, заснути і не прокинутись... сьогодні десь такий день. і почався він ще вчора. люблю всім казати - спершу подумай а тоді кажи... і вчора сам так зробив, з точністю до навпаки. пожартував називається. тепер сижу, караюся. їсть мене з середини якийсь маленький хробачок, і щогодини він стає все більшим, і більшим.
заснути - і не прокинутись... от тільки не виходить так, сьогодні прокинувся, і завтра прокинусь... і так до кінця, до межі. а де та межа ніхто незнає... вона десь є записана на якомусь древньому папірусі, або завязаний ацтекський вузлик на ниточці аріадни, або записано в середньовічному манускрипті, який зараз зберігається в катакомбах ватикану, або на перфокарті, дискетці, балванці, флешці чи хард драйві... десь записоно... і поки не прийде час буду я щоранку просипатись. і ніщо мене не врятує... ні випиті літри пива, ні скурені пачки цигарок, ні той хробачок, який пожирає мене з середини, але не до кінця, він залишає мене у живих, як орел залишав в живих прометея. моя меже ще ненастала, хоч як би я не хотів її приблизити.
ішов по лезу ножа... впав... але не полетів туди - у безодню. а повис наче в невагомості, і незнаєш що б було краще...
Льонка хоча свій блог... пропонував свою допомогу - відштовхнула... а так приємно допомагати коханій людинці... і настільки ж боляче коли твою допомогу ігнорять. Льонка хотіла на фест, їй не вийшло, не поїхав і я, мав надію що проведемо цей час разом тут, в чернівцях... сижу тепер з своїм хробаком вдома, злий на себе, і на свій язик.
я зробив їй вчора боляче... їй і собі... я нехочу робити коханій людинці боляче... я не можу її захистити навіть від себе... казав що не відпущу, та мабуть прийдеться... у віконце засвітило сонечко, воно несе нову надію... а може і не відпущу...
[700x560]