На п"ять букв розділю почуття, що по вінця наповнюють серце,
І відкрию для снів третій простір із власних іллюзій,
Я мовчу, бо твоєї я мови не знаю, і чекаю коли одзовешся,
На мій поклик німий, бути поруч в момент евтаназій...

На безмежжя твоїх кілометрів, я себе, наче стрічку застелю,
Ти мене обіймай, і цілуй, називай моє ім"я нечутно, зітхай...
Розведи в мені жар, і волосся розтріпуй по плечах,
Доведи до фіналу, склади з мене пазл... засинай...
[600x600]