Ще трохи - і все припиниться. З кожним днем біль стає все тупішим і глибшим.
Сказав би "не судилося", але тепер знаю, що все трохи інакше - "сам собі так присудив".
Отож, я роблю вибір на користь Свободи. Вірю і наповнюю змістом той варіант, що вона - лише гарна (чорт, яка ж вона гарна) лялька. Пуста зсередини. Не вір очам своїм... Попереду ще не одна убивця моєї Свободи :-)