А ведь монеты раньше были тяжеленные! Две копеечки 20 грам весили! Не говоря уже о цене... Сейчас такая монетка тысячи стоит...
Может, оставить внукам в наследство советских монет кучку? Вдруг лет через двести-триста разбогатеют?
http://moneti-rossii.ru/91-2-kopeyki-1758-goda.html

Это цитата сообщения Sonya_Komarova Оригинальное сообщение

монолог

Я еду на велосипеде
По осенним желтым листьям
Легкий ветер путается в моих волосах
На мне длинный красный шарфик
Который только создает видимость его наличия
Он вот-вот слетит с меня
Но сейчас я его намотаю покрепче на шею
Пусть меня лучше задушит его жара
Чем этот красный вязаный удав
Запутается в моих чистых педальках
И я упаду в лужу
Горло же все равно надо беречь
Солнце по летней привычке
Заставляет меня жмуриться
А я его не боюсь
И раскрываю шире глаза
Чтобы еще больше обьять всю эту желтую красоту
В которой я теперь купаюсь
Очки мне не нужны
И это не слабая попытка смириться с обстоятельствами
Ведь вчера они были грубо убиты
Они мне действительно не нужны
Без них все намного реальней
Глядеть на мир глазами своего мира
А транспорт мой частично тоже желтый
Золотая листва смешается смешно шурша
Своими слетевшими с деревьев сухими телами
Под колесами у меня теперь сугробы
Их обрывки у меня в обуви
Будут долго еще мне о себе напоминать
Своей колючей сущностью
В ухи мои не впихнуты беспощадно наушники
Я их давно похоронила
В своем бездонном верхнем ящике
Мои раковины открыты всем прекрасным звукам
Пусть достинут они моего выкрутастого мозга
Природе там как раз и место
Еду я по лесу навстречу такому близкому
И такому далекому солнцу
Достигнуть которого мешает мне
Коварная паутинка-невидимка
А внутри меня растекается и сладость и соль
Оттого что скоро сентябрь.

Это цитата сообщения Sonya_Komarova Оригинальное сообщение

мыслю, значит, думаю



мое вечернее мыслеформирование.

1.Общение с сильными волевыми человеками - это та атмосфера, которая вынуждает тебя ощутить и свою бескрайнюю волю и почувствовать уровень своих жизненных сил.

2.Общение с близкими по духу человеками дает не только позивный настрой во время ненастий, но и обретение знания, что все идет хорошо.

3.Общение с человеками, близкими к своей природе, не закованные в цепи стереотипов и тем самым похожими на тебя, расширяет зону комфорта и создает "общее" энергетическое облако.

4.Спокойно делясь опытом с такими человеками, объективно высказывая свою точку зрения на какие-то вещи, не настаивая и не пытаясь переубедить их в своей правоте, не только слышишь, но и ощущаешь уважение и понимание.

5.Сила земного притяжения не влияет на влюбенных.

6.Любовь схожа с легким опьянением. Но иногда как стукнет в голову!

7.Жизнь по своим правилам - какое творчество может быть краетивнее?

Заслухався цією пісенькою...

Это цитата сообщения Chm0kNutaYa Оригинальное сообщение

С днём кошаков всех))))

и с первым днём весны! =)
и немножко юмора!


Правила котов



1.Грустно раскидываться на коврике

[466x239]

смотрим и смеёмся)

27 серпня - мав їхати до Києва на цілий рік на навчання...

16:40 Виходжу з дому з речами, спускаюся внз, чекаю таксі
16:45 Чути грім... Помічаю дим, розумію, що щось горить... Дзвоню товаришу, він працює на "Базі-40"(не та що горить, за 15 км, але сполучена з нею підземними тонелями) водієм. ВІн мені повідомляє, що горять склади боєприпасів у Лозовій, що залізничний рух перекрито, і що я на Київ аж ніяк не потраплю...
16:50 Повернтаюся додому, мамця налякана, бо вже чути вибухи середньої сили. Заходжу в локальну мережу. Північний район міста евакуюють (я живу в південному), кажуть, щоб евакуювалися і жителі південного. Початок паніки в мережі і на вулиці...
17:00 Дзвоню батькам друзяки: вони кажуть, що поки що горять міни, вогонь не добрався до ракет, але якщо добереться - будуть евакуйовувати все місто.
17:05-17:20 Спостерігаю за вибухами з вікна. Видно, як вилітають з диму іскорки з хвостами, певно, що ракети, але дуже схоже, що сигнальні, бо не вибухають.
17:22 Перший сильний вибух. Апокаліптичне видовище: величезна куля вогню, яка потім перетворюється на гриб. Точнісінько такий, як ядерний. Звук вибуху одночасно з ударом вибухової хилі по шибках.
17:25 Виходимо з під"їзду з мамцею і речами. Йдемо на захід. У небі довга хмара чорного диму, але тягне її не в наш бік, а на схід.
17: 40 Батьки друзяки носять речі в машину. Ми йдемо далі й далі, лунає кілька сильних вибухів, люди й машини рухаються на схід і на південь, всі перелякані...
18:00 У мамці починається істерика. Без особливих зусиль заспокоюю її, продовжуємо рух.
18:00 - 20:00 Вийшли за межі міста, починає темніти. Вибухів не чути. Весь час віддзвонюються друзі, один з них (Антоніо) повідомляє мені, що у Лозовій різко підвищився рівень радіації. Не кажучи мамці, міркую: вибухи припинились, якщо радіація дійсно була, то я вже свою дозу отримав. Питання радіації непокоїть мене і досі. Досі жодних даних. Антоніо ніколи не відрізнявся правдивістю, швидше навіть навпаки, за ним закріпилася репутація брехуна й обманщика. Міг передати інформацію з неперевіреного джерела, міг сам вигадати, міг просто згустити фарби...
20:20 Виходимо на автомобільну дорогу, що веде на південь. На південь машин їде всього вдвічі більше, ніж у місто. Вибухів не чути, лише видно спалахи, бо вже стемніло. Так як йти нам немає куди, а до залізничної станції, до якої я розрахував дійти, ми вже не дійдемо, бо ж я не сам. Вирішуємо по цій дорозі повернутися у бік міста, де городи, і де є курінь тих, хто ці городи охороняє, там і пересидіти ніч. У нас там теж колись був город, і теж доводилося охороняти.
21:00 Знайомимося з дачниками: двоє літніх дядьків. Годину з ними теревенимо про ситуацію. Нарешті всіх обдзвонюю: мережа трохи розвантажилася. Найстрашніше позаду, найцікавіше попереду...
22:00 Я наполягаю на поверненні додому. Вибухи не припиняються, середньої сили але досить глухі. На мою думку, вибухало у приміщенні або ж під землею.
23:30 Дійшли додому. Звуки вибухів вже зовсім не лякають. Завантажую відео, зняте одним хлопцем за 3-4 км від епіцентру (див. фото)
00:00-01:00 Читаю новини в інтернеті та повідомлення в мережі. Надто суперечливі думки, в мережі всі поділилися на оптимістів, пессимістів та пофігістів. Я відношу себе до останніх.
01:30 Після довгого спілкування в асі - засинаю...
10:00 Прокидаюся. Вибухи ледве чути. За чутками, Єхануров, Юля. Ющенк, Турчинов - всі тут... В мережі новина: ще не вибухнула одна велика підводна торпеда, що лежить під землею, і всі ці розумні голови зібралися, і вирішують, чи варто підірвати її навмисне. По радіо оголосили прохання всіх повиходити з дому, чекати два сильних вибухи. Мамця з сестрою тікають на вулицю, я залишаюся удома, вмикаю гучно музику, мені весело...
Багато людей повиходило на вулицю, у кіоску з хлібом - черга...
15:30 Дзвонить друзяка-однокімнатник з Києва: мене вже поселили в гуртожиток (хоча зазвичай ця процедура висотує дуже багато часу і нервів). Що ж, я у виграші... Ще кілька днів можна побути удома...
16:30 Мамця їде до Харкова. За півгодини - моя електричка. Спочатку їду до тата, потім на Київ.
17:00 Вийшов з дому. Дзвонить мамця з вокзалу: моя електричка тепер ходить не з Лозової, а з іншої станції. До неї 10 км. Повертаюся додому.
20:00 Сестра умовляє мене зібратися, її хлопець згоден відвезти мене на ту станцію. Дякую, ні. Удома краще, ніж у тата.Сяду й напишу розлогий запис в лі.ру. Час у мене ще є ;)
В колонках играет: The doors - 01 Break On Through (To The Other Side)
Текущее настроение:

LI 5.09.15
[640x480]

Это цитата сообщения hachapka Оригинальное сообщение

как правильно складывать футболки

Это цитата сообщения Vitador Оригинальное сообщение

Без заголовка

Цитата зі щода _LE_:

"UA vs RUS - жестокая правда жизни

Если русский любит Россию - он патриот.
Если украинец любит Украину - он махровый бандеровский националист.

Если русский говорит “хохол” - он по доброму иронизирует над представителем братского народа.
Если украинец говорит “москаль” - он выявляет этим свою националистическую, антироссийскую сущность.

Если русский митингует - он отстаивает свои интересы.
Если украинец митингует - он отрабатывает американские деньги, выплаченные ему в антироссийских целях.

Если русский президент общается с американским президентом - он налаживает отношения между двумя странами.
Если украинский президент общается с американским президентом - они оба плетут антироссийский заговор.

Если русский говорит на русском языке – он просто русский.
Если украинец говорит на украинском языке – он Петлюра недобитый.

Если президент России декларирует пророссийские лозунги – это нормальный президент.
Если президент Украины декларирует проукраинские лозунги – он проамериканский и антироссийский президент.

Если русское правительство не соглашается с украинским правительством – оно отстаивает национальные интересы.
Если украинское правительство не соглашается с русским правительством – абарзели ваще."

Сьогодні вранц натрапив на MTV Ukraine на передачу "Солодкі 16".
Дівчинка дуже засмутилася, бо тато не подарував їй машину, яку вона хотіла, але потім погодилася на чорний джип. "Він мені подобається, бо чудово пасує до моїх окулярів"... Буееееееее...!!!!
Так і не додивився до кінця. Але подумалось: невже вони не розуміють своєї обмеженості? Все, що мені потрібно для щастя - свобода й трохи музики. І ще, може, друзі...
А все інше - то баласт...

Хочу наступного літа здійснити подорож Україною. Пішки. З південного заходу на північний схід. Попереду матиму рік, щоби покращити фізичну форму та витривалість. Знайти одного-двох товаришів, які погодяться. Ретельно все спланувати... Я зроблю це. Відтепер це моя домінанта.

друзі, по можливості, перепостіть у себе:

Dear friends,

As I write this e-mail, Tbilisi and entire Georgia is being bombed by Russian military air crafts.
A lot of peaceful population, has died, many innocent people, medical personnel, and Georgian/foreign journalists have died.
I'm asking you to join us in raising our voice against Russian military aggression.
We, people who make art, always were and will be together, and politics and politicians will never be able to separate us.
Love and friendship will always prevail over armed violence.

By the middle of september I and my friends are planning a music initiative "Voice Against Violence".
Our sources for the initiative are humble, though our goal is a massive audience and
that is why we need your support including all the peaceful people who is not indifferent to our
suffering and is concerned with theese three subjects like Peace, Love and Mutual understanding.

Our massage follows as :

1. to bands and musicians:
join the Georgian bands on the same stage, for the same aime.

2. to journalists :
join us and broadcast the initiative to show the world that
Georgias tradegy can be shared as well by the rest of the world.

3. to citizens worldwide :
give material contribution to our initiative,
spread our to the perons who might be intersted in our proposal.

We are responsable for booking accomodation,
local transport, guiding etc. in case if our event becomes international.

With love and respect,

Lado Burduli
Caucasus Contemporary Art Factory Director
Hotline : caucasusrockfest@gmail.com
Machabeli str. 20/25.
0105 Tbilisi.Georgia.
tel.: + 995 32 98 27 79

http://myspace.com/ladoburduli
http://lado.art.ge
ladoart@gmail.com

Я стою на порозі закоханості? Завтра йду на перше побачення з нею. Вона така суперова, я не думаю, що втримаюся...
Потім вона їде додому, до Львова, і що це буде? Чого я чекаю від побачення з нею? Я не хочу закохуватись. Кохання без болю неможливе. Це як знати, що завтра приймеш наркотик, не знаючи, що буде потім, але певно знаючи, що буде погано. Все валиться з рук, думки розбігаються, серце бере гору над розумом... Так буде. Стрибаю в цю прірву. Буває, після таких стрибків виростають крила...

Не знаю, як це називається, кросспостинг, чи що...
www.ua-punk.livejournal.com

Ну чому постійно МЕНІ відкривають очі, а не я там їх відкриваю.
Одногрупниця - неформалка зробила просте узагальнення з усього хаосу моїх думок.
Чому хлопці, що цінують свободу, цікавляться дівчатами абсолютно протилежними - красивими, але цивільними, стереотиповими. Як Мальвіна з відомої казочки. Як Сінєглазка.
Вони ж заставлять тебе зняти кеди, постригтись, водити їх на концерти Біми Ділана. Вони ж не розуміють нічого в музиці. Не відрізняють Жадана від Жданова.
Трапляються вийнятки з правил. Але вони, зазвичай, недосяжні...

Это цитата сообщения Burenka_ua Оригинальное сообщение

Лежу на ліжку, слухаю концерт Земфіри

ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ МНЕ НЕПОНЯТНЫ:
1. Чому всі гарні дівчата вже зайняті?

2. Чому зовнішність має значення?

3. Чому так просто робити боляче іншим?

ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ МЕНЯ ПУГАЮТ:
1. В душі я все-таки гоп
2. Скоро стане дуже жарко
3. зубний біль

ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫМ Я ХОТЕЛ БЫ НАУЧИТЬСЯ:
1. Грати на гітарі

2. Вивчити польську нову

3. Вивчити іспанську нову

ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ НА МНЕ СЕЙЧАС НАДЕТЫ:
1. Кеди

2. Улюблені джинси, що майже розлізлися від носіння

3. Футболка з корабликом і написом "Atlantic"

ТРИ ВЕЩИ, ЛЕЖАЩИЕ НА МОЕМ СТОЛЕ:
1. Цукерки желе-мармелад

2. Нова чашка з молоком

3. Газета "Драгоманівець"

ТРИ ПЛЮСА МОЕГО ХАРАКТЕРА:
1. Врівноважений

2. Щирий

3. Безтурботний

ТРИ МИНУСА МОЕГО ХАРАКТЕРА:
1. Хтивий

2. Вискочка
3. Непосидючий

ТРИ ВЕЩИ, КОТОРЫЕ Я ДЕЛАЮ ЧАЩЕ ВСЕГО:
1. Сиджу в інтернеті в телефоні

2. Мугикаю щось собі під ніс

3. Думаю про керування реальністю

ТРИ МЕСТА, КУДА Я ХОЧУ ПОПАСТЬ:
1. Харків
2. с. Букатинка Вінницької обл.

3. м. Гурзуф

ТРИ МОИХ ФРЕНДА, КОТОРЫЕ ПРОДОЛЖАТ ФЛЭШМОБ
1. некисонька
2, 3 - інші читачі

Я спокійний. Посміхаюсь. Отримав те, що вибирав. Те, про що думав, проектуючи на це свою енергію.

Дзвонив її хлопець, розпитував, намагався погрожувати, але у нього не вийшло:
Так, я писав їй.
Так, я і досі вважаю, що вона найкрасивіша дівчина в універі.
Так, я знаю, що у неї є хлопець.
Ні, я не збираюся ставати вам на перепоні.
Так, я все розумію.
Відірвеш мені яйця?
Я не боюся погроз.
Бувай.

Ще трохи - і все припиниться. З кожним днем біль стає все тупішим і глибшим.
Сказав би "не судилося", але тепер знаю, що все трохи інакше - "сам собі так присудив".
Отож, я роблю вибір на користь Свободи. Вірю і наповнюю змістом той варіант, що вона - лише гарна (чорт, яка ж вона гарна) лялька. Пуста зсередини. Не вір очам своїм... Попереду ще не одна убивця моєї Свободи :-)

Відіграли виставу. Всі задоволені. Зал аплодував стоячи. П'ятий театральний сезон театру "Вавілон" закрито.
Вона теж там була. Вона бачила, як я на неї дивився. Відвела погляд. Посміхнулась. Не мені - нам.
Так хочеться написати їй. Отримати у відповідь два або три слова. Ловлю себе на думці, що мені подобається цей депресивно-пригнічено-закоханий стан. Сильне почуття. Руйнує мене зсередини. Чи, може, навпаки, будує в мені щось? Скоро закінчиться навчання, сесія - роз'йдемось на канікули, і стане трохи легше. Чи не стане? Хочеться зірватись і бігти, втекти і ніколи її не бачити...

Это самое жестокое слово - НИКОГДА...