Настроение сейчас - білий...

Вже давно за десяту... Знаєте, мені подобається саме цей час, коли сніг за вікном вкриває всю землю у цілковитій темряві у повній тиші. Кажуть, білий колір прикрашає картину, робить її живою, чистою. Білий надихає творця, надає йому наснаги, збуджує зір і уяву... Також білий асоціюють зі смертю, руйнуванням, очищенням... З кожним днем зима наповнює мене, знищує щось кольорове, покриваючи усе білим, проникаючи у найвіддаленіші куточки того, що лишилось всередині. Холод, що наповнює мої думки, зустрічає шалений супротив тепла, що не бажає гинути під кригою. Намагаюсь не виказувати свого стану іншим, живучи звичним життям, жартуючи, сміючись з усього, але з кожним днем виходить усе непевніше і гірше... Намагаюсь допомагати іншим і розв'язувати більше їх проблеми, щоб хоч якось відволіктись від своєї... проте це як зірка викидає шалену кількість енергії перед тим, як згаснути... до того ж, виходить у мене кепсько та й завдаю більше шкоди, аніж користі.Знаєте, я лишився майже один, зовсім один... але сам у тому винен. Зима дісталась усього, що було мені дорогим. Що ж, логічно було б розпочати малювати нову картину на білому аркуші паперу, але щось немає бажання та й кудись поділись сили від постійного перемальовування. Най краще кожен напише щось сам, намалює чи залишить свій коментар, відгук чи побажання...