[350x260]
Тепер я знаю... Мені здається, що я починаю усвідомлювати все, що відбувається довкола (хоча, це мені лише так здається, бо я ніколи не зможу усвідомити цього до кінця)... Я ще не сприймаю світ по-іншому, але ці зміни неминучі. Найщиріша посмішка ховає найгостріше лезо за спиною... Омана, що стікає, мов отрута, наповнюючи серце, п'яніє розум... "Честь" - лише слово з п'яти буков і чотирьох звуків... Боже, яким же я був наївним дурником! Не можна піддаватися емоціям. Ніколи! Вчора я побачив забагато...
Я дуже вдячний тим, хто мене справді підтримує, а не лише на словах, тим, хто був зі мною від початку і до кінця. Дякую!