[показать]Vikusya
день пройшов якось важко: насичений день на роботі- багато справ, до того ж одна жіночка на мене накричала і в якийсь момент я зрозуміла, що допустила помилку і мене накрило почуття провини і страху, а зранку в черзі на маршрутку одна жінка лізла без черги, а я їй нічого не сказала, бо мене накривало усвідомлення того, що я у відповідь отримаю якийсь опір і врешті-решт буду осоромлена. А ввечері, коли я спілкувалася зі своєю подругою, вона сказала, що любить мене і це було так приємно і боляче водночас, бо мені так рідко говорили ці слова
спілкувалася з дівчатами на роботі, з кумою і подругою
23:10
06:45
мандарин, салат із зелені і сиру, висівковий хліб, яблука,гречка з тушкованою капустою, вівсянка
довгу спідницю в клітинку, рожевий гольф
мастила тіло бальзамом, співала
7
Дякую Богу за всі уроки дня,
Дякую Лені за її слова "Люблю тебе, зайчику"
дякую Володі за гумор,
дівчатам за сміх,
дякую Олені Володимирівні за похвалу,
дякую ВВ за уроки,
дякую Ірі за спілкування
згадувала кілька разів
нічого
сьогодні я зрозуміла причину чому мені важко відстоювати себе і виражати свою думку, а це все тому, що по-перше в дитинстві мені затикали рот, я в 6-7 років в електричці розповідала анекдоти, а тато дуже соромився цього і казав мамі, щоби вона закрила мені рота, я сама не пам'ятаю моменту розказування цих анекдотів, але потім роками про це розповідали на різноманітних сімейних посиденьках при гостях і тато часто говорив:"я кажу Мані - закрий їй рота" і мені було так соромно за свою поведінку, після цього виникло почуття провини за свою поведінку і почуття сорому, привселюдного осоромлення і зараз коли я відчуваю потребу якось висловитися я боюся того що мене публічно осоромлять і будуть в мене тикати пальцями
дякую і відпускаю його в думках
мандарин не варто було їсти