Розквіт в раю, затління в пеклі,
Завжди зв'язок, краплинки на чолі.

Де не підеш, шукатимуть на слові,
Де б не було-один лиш ти на полі.

На полі черні, страху, нарікань,
Безглуздості суддів та покарань.

Шаленство ніг з надією на краще,
Мчить в далечінь, вона вже майже,

В тремтінні віковому хилих рук,
В очах що повні радості та мук.

Її зовуть Свобода, ти її диття,
Про неї мріяв і вдихав повітря.

Хапаєш жадібно моментів пам'ять,
Бо відчуваєш, смерть вже манить...