Побачивши лиш раз, я не захочу відпускати,
З обіймів тіло, що прекрасніше за світ,
Яке змогло без міри ніжності і ласки приховати,
І схоже так на янгольський весняний квіт...

Любов і пристрасть - речі зовсім різні,
Любов одарить силою і надихне творця,
Розбудить ледаря і посмішкой змінить міми грізні
І в поцілунку штамп замінить слід синця.

Та пристрасть моментальна та пекуча,
Зруйнує плани й відбере здоровий глузд,
В фантазії можливого бажання лиш розлюте,
Узявши час життя в непотребу пастки.

Щоб відрізнити схожих й протилежних,
Чекатиму. Й тебе того ж прошу,
За двісті кілометрів залізничних,
Все справжнє житиме, ілюзія - помре.