і що там-таки було?)

там були цілковито постапокаліптичні інсталяції, підсвічені ультрафіолетовими лампами. там були вогнища посеред двору. виставки зелених калейдоскопічних картин і доволі цікавих фотографій. телевізор, з якого лунала класика і якийсь треш. підлога, посипана білими кулькми, на якій було дуже гарно крутитися під цю музику. посеред цього всього - імпровізований квартирник з диванами й гітарою. горище, на якому пахло ароматичними паличками й грали добрі хіпі та всі, хто до них приєднався. була можливість катастрофічно заблукати у всіх цих інсталяціях і коридорах, яка тільки підкреслювала постапокаліптичність. і, звісно ж, музика. були - від мого приходу - "веселі біоритми", які я просто люблю, "мы100", яке взагалі так нічого, ше якісь хлопці, були "абздольц" і "перкалаба", яких ми вже не слухали, бо після НИХ не в стані були на шось іще лишатися, і було те, заради чого ми туди, по суті, прийшли - Vперше 4ую. спочатку - кутєпов, який виявився просто ідеальним ведучим (ми дружно перейменували кіровоград на металіст, тепер треба кіровоградцям повідомити =)), а потім вони разом. богдан кутєпов у костюмі санітара (паталогоанатома?))), гриць вагапов (боооже! який він! які вони всі! але який він, коли всміхається!..), їхній феноменальний ударник ўадим і нарешті знайдений басист слаўко. вррр!

насипали щедро солі на рану... а я зато на олімпіаду із зарубіжки сходила!!!! =/