афатичне
27-11-2008 22:24
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
більше не буде великих літер -
ти з мене всеньку абетку витер.
ти в мені буря, ти мені вітер,
видмухати б, не лишити сліду,
вимести, наче листки опалі,
вишкребти, нібито зі скрижалів.
поки ти тут, ми в такій опалі -
встань і піди, чуєш, встань і вийди.
будь мені лазар, будь в мені цезар.
кинутий жереб впаде як лезо,
груди порізавши. тихо. це за
те, що ми надто любили ігри:
гра у довіру, у садо-мазо.
ця невимовність, в якій ми разом,
мов ідеальна модель для джазу;
хтось із нас залишки тексту вигриз,
хтось нам позаздрив на наші букви.
тиша тепер - до незмоги бути.
так тобі й треба. живи. спокутуй -
нас уже двоє таких порожніх.
світ завмирає на грані слуху,
біль затихає, як решта звуків.
бачиш, яка це печальна мука:
хочеш кричати, але - не можна.
*афазія - розлад мовлення, часткова або повна втрата можливості користуватися словами для висловлення думок і спілкування.
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote