тобто вже не всьо плоха, а тіки так, шматочками.
ейсід полікував зубика, і тепер сидить, відчуваючи, як анестезія все-таки діє - так гарно, шо аж на вушко. ейсід мусить лікувати ше багато зубиків, але не сьогодні, не в цьому житті, досить. можна навіть не шкодувати його, тому шо сам дурний, але шо зробиш, якшо деяким людям не вдається побороти страх стоматологів, навіть якшо вони обіцяють гарні укольчики, від яких усьо пофіх.
зате тепер ейсід всміхається майже як мона ліза. може, їй перед позуванням теж зубики лікували? =)
узагалі-то пост мав бути про те, шо я знов обломуюся вчити англійську, а треба би, бо є шанс не вкластися в жоден дедлайн. і про причини, чому можна собі дозволити принаймні сьогодні не вчити англійської. узагалі-то пост навіть вийшов про те, про шо мав бути. ейсід герой, і йому сьодні можна всьо. так-от.