флешмоби приходять до мене від Ruda_Tigra, я тут узагалі ні при чому.
ловіть ше один. тепер думати буду не тільки я, хє-хє.
щодо правил, які вже всім і так відомі, але ж треба, шоб усе, як у людей. ви приходите сюди, відписуєтеся, і я вигадую вам три назв книжок, які ви в паралельному існуванні могли б написати. ви натужно пригадуєте, шо ж там таке писали в паралельному існуванні й коротко викладаєте сюжет своєї нєтлєнки. автори найцікавіших сюжетів отримають від мене валшебний подарунок (я по ходу вигадаю, який) - ну, це шоб цікавіше було. відмазка "а я в паралельному житті такого точно не писав!" не проходить - значить, все ше попереду, а готовий сюжет - штука корисна.

у мене було таке:

1. Танці з мавками.
2. Всі неприємності світу.
3. Строкате мереживо.

на жаль, я виявилася дуже позитивна і майже нікого не повбивала в усіх трьох книгах. а зря (с)

1. Танці з мавками.
драматична історія про дуже вразливу дев'ятикласницю (чи коли там її вчать), яка страх як не любила лесю українку та, відповідно, її тексти. на грунті "лісової пісні" в дитини стається моральна травма, вона починає бачити сни про кровожерливих польових русалок і злих небезпечних мавок. на четвертий тиждень цього стану (хоча леся українка вже минула й почалася ольга кобилянська) в дівчинки відбувається загострення кризи, вона починає усвідомлювати себе міфічною потворою й одної ночі - оскільки серпа нема, а крові треба - великим кухонним ножем ріже ні в чому не винного хом'ячка (хє-хє, а ви думали, братика, нє? =)). на писк хом'ячка збігаються перелякані батьки, яким не лишається нічого, крім як запхнути дитину в дурку. і добре, шо вони це роблять, бо виявляється, шо у неї давно - задовго до лесі українки - було не все гарно з головою на грунті нещасного кохання і шо взагалі вона могла стати емо, якби не жертва, принесена хом'ячком.
роман наскрізь інтертекстуальний. наприкінці в додатках подано щоденник дівчинки, який змушує подивитися на вже прочитаний твір по-новому.

2. Всі неприємності світу.
є спокуса видати під такою назвою мемуари =)
але під аналогічню назвою можна опублікувати також іронічний дотепний (або саркастичний гротескний) роман про пару садо-мазохістів, які намагаються зробити одне одному якомога (не)приємніше. пікантність ситуації полягає в тому, шо люди навколо не мають дізнатися про їхні схильності, тому поводитися треба дуже обережно, шоб не покалічити одне одного й не втрапити до вечірнього випуску новин. сакраментальна фраза "я подарую тобі всі неприємності світу", висловлена з безмежною любов'ю, має стати лейтмотивом роману.

3. Строкате мереживо.
романтичний фантастичний роман про постапокаліптичний світ. двоє кібер-готів (хлопчик і дівчинка, канєшно жи), яких і так вважають страшними шанувальниками ретро через їхню стилістику, знаходять під час розкопок (місце уточнюється) томик едгара по. вони - в силу своїх зацікавлень - знають древню інгліцьку мову, тому мають нагоду оцінити стиль і лексику. половини, звичайно, не розуміють, але в постапокаліптичному світі, виявляється, ше можна десь знайти тлумачні словники інгліцької. вони вирушають у далеку подорож до руїн старих університетів, які давно стали місцем паломництва різних психів, і їхні пригоди можна було б розтягнути на шість годин видовищного фільму, але мені влом зараз вигадувати. нарешті вони знаходять не тільки тлумачні словники, а й ілюстрації, які допомагають їм зрозуміти, як виглядали герої едгара по й чого вони так дивно поводилися. вони змінюють свій кібер-одяг на імпровізовані мережива (звичайно ж, різних дивних кольорів, тому шо спробуйте знайти в постапокаліптичному світі чорні мережива й чорний оксамит) і, дивлячись на захід сонця, мріють про те, шоб колись у цей світ повернулися кажани.
строкате мереживо символізує не тільки щасливий кінець їхньої подорожі й перевтілення молодої пари, а й перипетії, які зустрінуть їх на шляху до заповітної мрії.

ну то хто сміливий? :)