це від того, шо я в лапи мерзну
21-10-2008 21:51
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
листя шепче секрети, штовхає мене до єресі -
я ж навчилась читати з вуст і тепер не слухаю.
відчуваю зникання, минаю, ніби я - вересень,
відпускаю на волю свого святого духа.
ми щороку виходимо заміж. боги вивчають нас,
препарують нас, дивляться в очі нашим релігіям,
потім раптом надходить осінь - і світ зачаєний
аж вібрує в передчуванні мокрого снігу.
від вологи росте у наших легенях хвороба ця,
на асфальті червоне листя здається ранами.
відчуваю причетність - всередині мене робиться
те, що завтра в повітрі буде і небом стане.
стільки простору, що й неможливо у ньому дихати.
кожен бог - то закон, кожен день - то така приреченість,
що із неї немає, крім стежки нагору, виходу -
духи прагнуть свободи. лишаються тільки речі.
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote